For chamber-instrumental music of the Ukrainian diaspora in the first half of the 20th century, it was characteristic to combine folk principles of song creation and music-making with the achievements of Western European music, primarily with modernist stylistic searches. The dominance of the piano genre in the academic instrumental performance of the diaspora also determines its prominence in compositional creativity. In the multifaceted work of Fedir Yakymenko, piano music occupied a leading place. It is in this genre that the composer’s talent was most significantly and fully expressed, leaning clearly towards symbolism throughout his creative journey. The composer frequently turned to programmatic themes. The most important area of his piano work was the programmatic miniature, reflecting his poetic lyrical nature (tenderness, dreaminess, contemplation) and his tendency towards pictorial and epic dramaturgy. Yakymenko himself was a good pianist and wrote over 20 programmatic cycles and collections for this instrument, as well as several individual pieces (more than 60 works in total).

Yakymenko received a solid education, starting with studies at the Court Chapel in Saint Petersburg. However, musicologists also note the leading role of Czech teachers in his work (he studied in Prague), “bilateral connections with the Berlin musical environment,” “the Liszt-Czerny tradition of virtuoso romantic performance, and connections with Russian pianism (Yakymenko interacted with many Russian émigré composers).” Samples of Fedir Yakymenko’s mature work demonstrate a combination of the achievements of German Romanticism, Busonian neoclassicism, and the melody of Ukrainian folk songs, representing a synthesis of Romantic elements with French impressionist music (Debussy, Ravel, and others).

Overall, Fedir Yakymenko’s piano works are characterized by perfect command of form and knowledge of compositional technique, refined taste, elegance, poeticism, and rich with coloristic and stylistic discoveries. These qualities are demonstrated in the selected piano works performed by Pavlo Lysyi, included in the Ukrainian classical collection in the Ukrainian Live Classic app. “Autumn Song” immerses the listener in a nostalgic mood, while the pieces “Twilight” and “Joyful Waves” show the landscape aspect of Yakymenko’s work. The programmatic piano poem “Urania. Muse of the Heavens” embodies the composer’s fascination with symbolism and astronomy (Yakymenko was even a member of the Astronomical Society of France).

Three pieces on Ukrainian themes embody the composer’s self-identity, having worked on several dozen folk melodies. They have a particular frankness and depth. Each part of the cycle also has programmatic titles. “Sensual Idyll” is a virtuosic piece with intonations of the Ukrainian historical song “The Cossack is Carried Away,” bringing the mournful miniature closer to samples of epic duma. “By the Cradle” is a piece based on the intonations of the folk lullaby “Grey Kitten.” The miniature features elements of variation that manifest in textural changes. The melody of the piece, corresponding to its genre program, is calm and soothing. “Festive” is the final part of the cycle, created on the theme of the hopak. Song and instrumental accompaniments of the hopak are usually bright, elevated, majestic, and heroic, with elements of playful action. The aforementioned character of “Festive” is expressed through vibrant dynamics, accents, and rich chordal texture.

Immerse yourself in the world of transparent and beautiful piano masterpieces by Fedir Yakymenko with the new release of Ukrainian Live Classic.

Для камерно-інструментальної музики української діаспори першої половини ХХ століття було характерним поєднання народних принципів піснетворення та музикування з досягненнями західноєвропейської музики, перш за все з модерністичними стилістичними пошуками. Домінування в академічному інструментальному виконавстві діаспори фортепіанного жанру зумовлює його перевагу і в композиторській творчості. У багатогранній творчості Федора Якименка фортепіанна музика займала провідне місце. Саме в ній найвагоміше і найповніше виявився талант композитора, який упродовж свого творчого шляху виразно тяжів до символізму. Композитор постійно звертався і до програмної тематики. Найважливішою ділянкою його фортепіанної творчості була програмна мініатюра, у якій віддзеркалена поетична лірична натура (ніжність, мрійливість, схильність до споглядання) і проявляється тяжіння до живописності, епічної драматургії. Якименко сам був добрим піаністом і для цього інструменту написав понад 20 програмних циклів і збірок, а також низку окремих п'єс (усього більше 60 опусів).


Ґрунтовну освіту, починаючи з навчання у Придворній капелі, Якименко здобув у Петербурзі. Та музикознавці відзначають у його творчості також провідну роль чеських педагогів (навчався у Празі), “двосторонніх зв’язків з берлінським  музичним  середовищем”, “лістівсько­-чернівську традицію віртуозного романтичного виконавства та звʼязки з російським піанізмом (Якименко спілкувався з багатьма російськими композиторами-емігрантами). Зразки зрілої творчості Федора Якименка демонструють поєднання здобутків німецького романтизму, бузонівського неокласицизму з мелосом української народної пісні та представляють синтез елементів романтизму з елементами французької імпресіоністичної музики (Дебюссі, Равель та інші).

Загалом, для фортепіанної творчості Федора Якименка характерні досконале володіння формою і знання композиторської техніки, витончений смак, елегантність, поетичність, насиченість колористичними та стилістичними знахідками. Усе це демонструють вибрані фортепіанні твори композитора у виконанні Павла Лисого, які увійшли до колекції української класики у застосунку Ukrainian Live Classic. “Осінній спів” занурює слухача у ностальгічний настрій, пʼєси “Сутінки” та “Радісні хвилі” показують грань Якименка-пейзажиста. А програмна фортепіанна поема “Уранія. Муза небес” втілює захоплення композитором символізмом та астрономією (Якименко навіть був членом Астрономічного товариства Франції).

Три пʼєси на українські теми втілюють самоідентичність композитора, який свого часу опрацював кілька десятків народних мелодій. У них відчувається особлива відвертість і глибина. Кожна з частин циклу так само має програмні назви. “Чуттєва ідилія” – віртуозна пʼєса з інтонаціями української народної історичної пісні “Козака несуть”, що наближає тужливу мініатюру до зразків думного епосу. “Біля колиск” – п’єса, побудована на інтонаціях народної колискової “Котику сіренький”. Мініатюрі притаманні елементи варіаційності, яка проявляється у фактурних змінах. Мелодія п’єси, відповідно до жанрової програми, спокійна, заколисуюча. “Святкова” – остання частина циклу, створена на тему гопака. Пісенні та інструментальні супроводи гопака, як правило, яскравого, піднесеного, величного, героїчного характеру з елементами жартівливої гри-дійства. Означений вище характер “Святкової” виражений яскравою динамікою, акцентами та насиченою акордовою фактурою.

Пориньте у світ прозорих і прекрасних, ніби акварелі, фортепіанних шедеврів Федора Якименка з новим релізом Ukrainian Live Classic.