Bezborodko Oleg. Biography

Stefania Turkevych (1898-1977) was born in L’viv, one of the cultural epicenters of Galicia. During her lifetime, Galicia was part of the Austrian Empire, then Poland, then part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. This region bore the marks of Austrian, Hungarian, Lithuanian, Russian, and Polish influence and would soon witness the rise of the Soviet state. Turkevych’s father and grandfather were priests, and her mother was a pianist. Turkevych herself played piano, harp, and harmonium.1 Her prodigious talent led her to study in Vienna (1914-16; 1921-25), at the L’viv Conservatory (1918-19), and at the Prague Conservatory and the Ukrainian Free University in Prague (1930-34). Her early education was remarkably cosmopolitan.

Turkevych’s compositional language is unique.
Although one can hear the technical influence of Schoenberg and can detect certain expressionist tendencies, her music is generally quite lyrical, with occasional folk influence. This is typical of Turkevych’s style: she walks the line between tonality and expressionism—especially in her art songs—occasionally incorporating elements of pointillism and impressionism.
 
Turkevych displayed an early proclivity for composition. During her time at the L’viv Conservatory, she composed a series of liturgical works for the choir at St. George’s Cathedral, the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church.6 Shortly after marrying the rising Ukrainian-German expressionist painter Robert Lisowski in 1925,7 Turkevych moved to Berlin and studied composition privately with Arnold Schoenberg (1874-1951) and Franz Shreker (1878-1934). Turkevych earned a PhD in Musicology from the Ukrainian Free University in Prague in 1934, becoming the first woman from Galicia to receive a doctorate. Her boldly nationalistic dissertation was entitled “Ukrainian Folklore in Russian Operas.” She is now considered Ukraine’s first female composer.8 Immediately after receiving her PhD, Turkevych returned to L’viv, where she taught at the L’viv National Music Academy (sometimes called the L’viv Conservatory). She maintained this position until 1939, when she began working as a coach and accompanist at the L’viv National Opera alongside her sister, Irina Martynec (an opera singer). It was here that the two sisters met prima ballerina Daria NyzankiwskaSnihurowycz, who would become an important co-collaborator both in Ukraine and on Canadian soil more than 30 years later (for the premiere of Turkevych’s 1969 operaballet, Серце Оксани).

Юріна Людмила . Біографія

Юріна Людмила Єгорівна (1962, м. Узин) - українська композиторка, педагогиня, співзасновниця Ukrainian Contemporary Music Festival (США).
Середню музичну освіту здобула як піаністка в Київському музичному училищі ім. Р. М. Глієра  (1981).
Закінчила композиторський факультет Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського (тепер Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського (НМАУ) (1990) та асистентуру-стажування у Євгена Станковича (1998). У 1990-1992 рр. була завідувачкою музичної частини театрів-студій «Коло» та «Арс» у Києві, з 1993 року - членкиня Оргкомітету та координаторка проектів «Міжнародного Форуму молодих композиторів» (Київ, Україна). В 1997 році працювала  артистичним директором фестивалю сучасного українського мистецтва «Мета-Арт» (Київ, Україна).

З 1995 року працює на кафедрі композиції у Національній музичній академії України. Вдосконалювала своє композиторське мистецтво під час численних міжнародних стипендій, ґрантів, стажувань, семінарів та майстер-курсів. Лауреатка Премії імені Б. М. Лятошинського (2007), Премії імені В. С. Косенка (2014), Премії імені М. В. Лисенка (2016) та конкурсу композиторів TIM (Італія, 1999). Членкиня Національної спілки композиторів України, Асоціації Нова Музика (Української секції Міжнародного товариства сучасної музики/ISCM), голова Асоціації «Жінки в музиці» (Україна), почесний член Комітету Міжнародної асоціації «Жінки в музиці» (Італія) та асоціації «Музика Феміна» (Мюнхен, Німеччина). Учасниця багатьох українських та міжнародних фестивалів. Її твори виконуються в Україні, Європі та Америці та видаються за кордоном (зокрема у таких видавництвах як «Donemus» (Нідерланди) та «Frederick Harris Music» (Канада).

Л. Юріна є однією з найбільш авангардних українських композиторок, творче формування якої проходило під впливом  таких композиторів, як Г. Лахенман, В. Рім, Д. Лігеті, Я. Ксенакіс, Л. Ноно. Пише атональну, мікро- та сонористичну музику, якій властива театральність, символізм, творчий експеримент з різними складами виконавців.

Авторка симфонічних, хорових, електронних, камерно-вокальних, камерно-інструментальних композицій для різних складів, музики до фільмів, дитячих п’єс, опер. Серед основних творів мисткині: «Pangaea» для симфонічного оркестру, «...end-less...» для симфонічного оркестру, «Кашмір» для симфонічного оркестру та рок-інструментів, «Topos Uranios» для клавесина та живої електроніки (live electronics), «Ran-nan» для 19 струнних, «Funny Death» для 8 голосів  на слова A. Гінзберґа для сопрано, 2-х мікрофонів і там-тама, «Waterdreams» для тромбона, перкусії, саксофоніста-імпровізатора та міма, «Klangillusion» для флейти, фортепіано та віолончелі, «Herzstück» для сопрано соло, моноопера «Леді Лазарус» для сопрано, фортепіано та електро­ніки.

Література:
Юріна Людмила Єгорівна. URL: http://composersukraine.org/index.php?id=723
Гуркова О. «Внутрішнє світло» музики Людмили Юріної. URL: http://mus.art.co.ua/vnutrishnje-svitlo-muzyky-lyudmyly-yurinoji/


Л. Юріна є однією з найбільш авангардних українських композиторок, творче формування якої проходило під впливом  таких композиторів, як Г. Лахенман, В. Рім, Д. Лігеті, Я. Ксенакіс, Л. Ноно. Пише атональну, мікро- та сонористичну музику, якій властива театральність, символізм, творчий експеримент з різними складами виконавців.
Turkevych displayed an early proclivity for composition. During her time at the L’viv Conservatory, she composed a series of liturgical works for the choir at St. George’s Cathedral, the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church.6 Shortly after marrying the rising Ukrainian-German expressionist painter Robert Lisowski in 1925,7 Turkevych moved to Berlin and studied composition privately with Arnold Schoenberg (1874-1951) and Franz Shreker (1878-1934). Turkevych earned a PhD in Musicology from the Ukrainian Free University in Prague in 1934, becoming the first woman from Galicia to receive a doctorate. Her boldly nationalistic dissertation was entitled “Ukrainian Folklore in Russian Operas.” She is now considered Ukraine’s first female composer.8 Immediately after receiving her PhD, Turkevych returned to L’viv, where she taught at the L’viv National Music Academy (sometimes called the L’viv Conservatory). She maintained this position until 1939, when she began working as a coach and accompanist at the L’viv National Opera alongside her sister, Irina Martynec (an opera singer). It was here that the two sisters met prima ballerina Daria NyzankiwskaSnihurowycz, who would become an important co-collaborator both in Ukraine and on Canadian soil more than 30 years later (for the premiere of Turkevych’s 1969 operaballet, Серце Оксани).

Listen to music in the App 
Слухати музику в додатку