Porphyriy Bazhanskyi (1836-1920) is a Ukrainian composer and music theorist, folklorist, writer, and priest of the Ukrainian Greek Catholic Church.

He was born on February 24, 1836, in the village of Beleluya, Snyatynskyi District (now Ivano-Frankivsk Oblast). He studied at the gymnasium at the monastery of the Vasiliyan Fathers in Buchach, Stanislav (now Ivano-Frankivsk) and Chernivtsi gymnasiums. In 1865, he graduated from the Lviv Theological Seminary. He studied music privately under Sydir Vorobkevych, Ivan Lavrivskyi, and Ilarion Hunevych. During the years 1863-1871, he worked as a teacher in Lviv.
In 1871-1920 he was the parish priest in Soroky (now the village of Soroky-Lvivski) and in the village of Zhabye (now the village of Verkhovyna, Ivano-Frankivsk Oblast). He adored folk art and collected folk songs all his life, recording them by ear, even when his Lviv colleagues were actively working with a phonograph. Along with his own transcriptions, he published more than four thousand Ukrainian folk melodies recorded by other collectors of folklore from Galicia ("Ruthenian Folk Galician Melodies").

Bazhanskyi read a lot and was interested in history, mythology, psychology, and music, which is confirmed by his archives. There are many records and references to the names of famous people not only of Ruthenian origin but also of the Western European art circle. In the autobiography of father Bazhansky, there are also mentions of traveling through the cities of Western Europe. He possessed a wide range of scientific knowledge, which determined his rather unique universal artistic ideas. Moreover, Bazhanskyi was an outstanding beekeeper: he invented a beehive of his own design, and introduced a new method of swarming bees, which made it possible to increase the production of honey significantly. He published his experiments and observations in the journal "Bartnik postepowy", in Lviv. In addition, he wrote several books: "Apiary calendar" (Lviv, 1877; 1879), "Nature and the life of bees", "The new methods in the honey apiary" (Lviv, 1902; 1912), "Honey plants" (Lviv, 1881).

Porphyriy Bazhanskyi wrote several theoretical works: "History of the Ruthenian Church Singing" (1890), "Ruthenian Folk Poetic and Musical Rhythms", "Ruthenian Musical Folk Tone" (1891), "Ruthenian Folk Melody" (1892), "Ruthenian Folk Musical Harmony", "Ruthenian Folk Musical Opera" (1900), "The Structure of Ancient Musical Harmony", "A New Method of Recording of Ruthenian Folk Melody" (1904), "Ruthenian Folk Musical Style" (first part - 1907; second part 1911), "Ruthenian folk naturalistic music" (1913), as well as the manual "Complete instrumentation of European and Russian folk instruments" (1914).

Bazhanskyi is the author of hundreds of works in various genres: from spiritual to theater music. While working with the Ruthenian People's Theater, he wrote music for the melodramas "Dovbush", "Olesya", "Wedding", "Marichka - a Tatar bride from Pokuttia" and other plays. Together with Anatolyi Vakhnyanin, he compiled the first collection of works of Ukrainian composers in Galicia, "Kobzar" (male voices, quartets; 1885). Author of operettas based on his own librettos: "Parania", "Sibyryachka", "Suzanna", "Nima (The Mute)", "Orphan", "Marusya" (1870-1911, Lviv); music for the plays "The Deceased Opanas" by Yankovskyi (1869), "Hnat Prybluda" by Vorobkevych, "Oles" (1883), "Mariyka" (1891), "Halya" by Sventsytskyi; orchestral choral pieces (4 liturgies; 2–4 — 1907–1911). Bazhanskyi's operas were in the repertoire of the "Ruska besida" theater in the 1870s-1890s.

The operas "Dovbush" and "White Gypsy" were discovered, orchestrated, and presented to the public in a concert performance in 2021 by the efforts of the artists and the team of the Lviv Organ Hall and Collegium Musicum Lviv (Collegium management). The score of the operas was published in a special edition, and the studio recording is available for listening on Internet platforms in the format of an audio series.

Порфирій Бажанський (1836-1920) —  український композитор і теоретик музики, фольклорист, письменник, священик Української Греко-Католицької Церкви.

Народився 24 лютого 1836 року в селі Белелуя Снятинського повіту (нині Івано-Франківська область). Навчався у гімназії при монастирі отців Василіян у Бучачі, гімназіях Станіслава (нині Івано-Франківськ) та Чернівців. У 1865 році Закінчив Львівську духовну семінарію. Музики навчався приватно у Сидора Воробкевича, Івана Лаврівського та Іларіона Гуневича. Потім протягом 1863—1871 років сам учителював у Львові.

У 1871—1920 був парохом у Сороках (нині село Сороки-Львівські) та у селі Жаб'є (нині селище Верховина Івано-Франківської області). Закоханий в народну творчість Бажанський все життя збирав фольклорні пісні і записував їх на слух, навіть коли його львівські колеги активно працювали з фонографом. Разом з власними транскрипціями він видав понад чотири тисячі українських народних мелодій, записаних іншими збирачами фольклору з Галичини  («Русько-народні галицькі мелодії»).

Бажанський багато читав, цікавився історією, міфологією, психологією, музичним мистецтвом, що підтверджується його архівами. Там зустрічається чимало записів і відсилань до імен відомих діячів не лише русинського а й західноєвропейського мистецького кола. В автобіографії отця Бажанського є також згадки про мандрівки містами Західної Європи. Він володів широким спектром наукових знань, що обумовило його доволі своєрідне універсальне світорозуміння. Крім цього, Бажанський був видатним пасічником: винайшов вулик власної конструкції, запровадив новий метод роювання бджіл, що дав змогу істотно збільшити збір меду. Свої досліди та спостереження друкував у журналі «Bartnik postepowy», що виходив у Львові. Окрім того, написав низку книжечок: «Календарик пасічнічий» (Львів, 1877; 1879), «Природа і житє пчол» , «Новая господарка в медовой пасєце» (Львів, 1902; 1912), «Медодайні ростінія» (Львів, 1881).

Порфирій Бажанський написав низку теоретичних праць: «Історія руського церковного пінія» (1890), «Русько-народна поетична і музикальна ритміка», «Малоруський музикальний народний тон» (обидві 1891 року видання), «Малоруська народна мелодика» (1892), «Русько-народна музикальна гармонія», «Русько-народна музикальна опера» (1900 обидві), «Ціха і будова стародавньої музикальної гармонії», «Нова метода записування русько-народної мелодії» (обидві 1904 року), «Русько-народний музикальний стиль» (перша частина – 1907; друга частина 1911), «Русько-народна натуралістична музика» (1913), а також посібника «Повна інструментація європейських і руських народних інструментів» (1914).

Бажанський – автор сотень творів у різноманітних жанрах: від духовної до театральної музики. Працюючи з Руським Народним Театром, написав музику до мелодрам «Довбуш», «Олеся», «Весілля», «Марічка – татарська бранка з Покуття» та інших п’єс. Спільно з Анатолем Вахнянином уклав першу в Галичині збірку творів українських композиторів «Кобзар» (чоловічий вокал, квартети; 1885). Автор оперет на власні лібрето: «Параня», «Сибірячка», «Сузанна», «Німа», «Сирітка», «Маруся» (1870-1911, Львів); музики до п'єс «Покійний Опанас» Янковського (1869), «Гнат Приблуда»  Воробкевича, «Олеся» (1883), «Марійка» (1891), «Галя» Свенціцького; оркестрових хорових творів (4 літургії; 2–4 — 1907—1911). Опери Бажанського були в репертуарі театру товариства «Руська бесіда» у 1870–1890-ті роки.

Опери “Довбуш” та “Біла циганка” були віднайдені, оркестровані та презентовані публіці у концертному виконанні 2021 року зусиллями артистів Львівського органного залу. Клавір опер видано спеціальним друком, а студійний запис творів доступний для прослуховування на інтернет-платформах у форматі аудіо-серіалу.