Valentyn Bibik (1940-2003) is a very original, subtle, and philosophically deep composer of the "sixties" generation.

He was born in Kharkiv. He received his musical education, as a student of Dmytro Klebanov at the Kharkiv State Conservatory (now the Ivan Kotlyarevskyi Kharkiv State University of Arts), from which he graduated in 1966. Immediately after graduation, he was appointed to teach composition and theoretical subjects at his alma mater, where he worked for almost thirty years.

In 1994, due to family circumstances, Valentyn Bibyk moved to St. Petersburg, where he headed the department of musical art at the Humanitarian University and was a professor at the St. Petersburg Academy of Arts. In 2001, he emigrated to Israel and became a professor of composition at the Academy of Music of Tel Aviv University. Abroad, he did not reduce his artistic activity, wrote a lot, and collaborated with performers from different countries of the world.

He died in 2003 in Tel Aviv.

For many years, this Ukrainian composer's name was kept in the shadows, even silenced, although interest in his music never faded in Ukraine: Bibik's works were regularly performed at contemporary music festivals in Kyiv and Lviv. However, about forty pieces by Valentyn Bibik, which for many years were kept in the archives of the Kharkiv organization of the Composers Union, were transported to Kyiv and opened to the public only in the 2000s, thanks to the persistence of the composer Oleksandr Shchetynskyi.

Bibik was one of the first Ukrainian composers who turned to modern musical language in the 60s and 70s of the 20th century, seeking to combine the traditional features of national art with European innovations. His music is characterized by open emotionality, improvisation, and spontaneity of development.

The composer's work consists of more than 150 works of mostly large form, including the opera "The Run" based on the novel by Mikhail Bulgakov, 11 symphonies, several chamber symphonies, 24 concerts for various instruments with orchestra, vocal and choral cycles, chamber pieces for various settings, ten piano sonatas, a monumental cycle of 34 preludes and fugues. One of the composer's most important works is the orchestral poem "Crying and Prayer", dedicated to the memory of the victims of the Holodomor of 1932-1933, for which the composer was awarded a prize at the Second International Composers Competition named after Maryan and Ivanna Kots.

The words of his colleagues and close friends speak eloquently about Valentyn Bibik's talent and noble personality:

Валентин Бібік (1940-2003) – один з вельми оригінальних, тонких і філософськи глибоких композиторів покоління «шістдесятників».

Народився в Харкові. Музичну освіту здобув в класі Дмитра Клебанова у Харківській державній консерваторії (тепер Харківський державний університет мистецтв імені Івана Котляревського), яку закінчив у 1966 році. Одразу після закінчення навчання талановитого випускника залишили викладати композицію і теоретичні предмети в аlma mater, де він пропрацював майже тридцять років.

У 1994 році в зв’язку з родинними обставинами Валентин Бібік виїхав у Санкт-Петербург, де завідував кафедрою музичного мистецтва Гуманітарного університету і був професором Санкт-Петербурзької академії мистецтв. В 2001 році емігрував в Ізраїль, став професором композиції Академії музики Тель-Авівського університету. За кордоном він не знизив творчої активності, багато писав, співпрацював з виконавцями з різних країн світу.

Помер 2003 року в Тель-Авіві.

Довгі роки ім’я українського композитора тримали в тіні, навіть замовчували, хоча в Україні інтерес до його музики ніколи не згасав: твори Бібіка регулярно виконували на фестивалях сучасної музики в Києві та Львові. Однак близько сорока партитур Валентина Бібіка, які протягом багатьох років мертвим капіталом лежали в архіві Харківської організації Спілки композиторів, тільки у 2000-х, завдяки наполегливості композитора Олександра Щетинського, вдалося перевезти до Києва і відкрити для громадськості.
Бібік був одним з перших українських композиторів, що звернулися в 60-70-і роки ХХ століття до сучасної музичної мови, прагнучи поєднати традиційні риси національного мистецтва з європейськими новаціями. Його музиці притаманна відкрита емоційність, імпровізаційність, стихійність розвитку.

Доробок композитора складається з понад 150 творів переважно великої форми, серед яких опера «Біг» за романом Михайла Булгакова, 11 симфоній для симфонічного оркестру, кілька камерних симфоній, 24 концерти для різних інструментів з оркестром, вокальні та хорові цикли, камерні композиції для різних складів, десять фортепіанних сонат, монументальний цикл 34 прелюдії і фуги. Один з найважливіших творів композитора – оркестрова поема «Плач і Молитва», присвячена пам’яті жертв голодомору 1932 - 1933 роках, за яку митець був удостоєний премії на Другому міжнародному композиторському конкурсі імені Мар'яна та Іванни Коць.

Про талант і шляхетну особистість Валентина Бібіка красномовно говорять слова його колег та близьких друзів: