Maksym Kolomiets. Biography
Contemporary composer, oboist, organizer, co-founder of Ensemble Nostri Temporis. Maksym Kolomiets was born in Kyiv in 1981. In 1999, he graduated from the Kyiv Lysenko State Music Lyceum, studying oboe under Oleh Shchehlov and composition under Alla Zagaykevych. He graduated from the Tchaikovsky National Academy of Ukraine (Kyiv Conservatory) as oboist (class of Vadym Boyko, 2005) and as composer (class of Mykola Kovalinas, 2009). From 2014 to 2016, he studied composition with Johannes Schöllhorn at the Hochschule für Musik und Tanz Köln (Germany).
He attended summer school courses - Composing Techniques in Ohrid, Macedonia in 2000 and 2002. As an oboist, he has performed in many Ukrainian and foreign festivals, as well as master classes. In 2007, together with composer and pianist Oleksii Shmurak, he founded the contemporary music ensemble, Ensemble Nostri Temporis and in 2014, the ensemble of baroque music, Luna Ensemble. In 2017, he curated the music programming for Gogolfest (Kyiv).
Since 2015, he is the solo-oboist of the contemporary music ensemble Ukho (Kyiv). He is the winner of national competitions, Gradus ad Parnassum (Kyiv, 2000), 2nd Prize in the Forum of Creative Youth (Kyiv, 2007), 3rd Prize in the Vareler Komponistenpreis (Oldenburg, Germany, 2015) and participant in the Biennial of Contemporary Arts of Ukraine (Kyiv, 2004).
Maksym Kolomiets can be considered one of the most “Western” of Ukrainian contemporary composers, a bold experimentalist and avant-gardist. In his works, he successfully combines traditional sound production with ultra-modern ones, and fuses the “hard sound” influences of the Darmstadt School with traditional “academic”, stylistically romantic elements.
Kolomiets actively participates in various cross-disciplinary projects that combine music with visual arts, spatial arts, literary and performing arts. Select art projects include:
Following is a select list of Kolomiiets’ works:
SOLO
ORCHESTRA
ENSEMBLE and CHAMBER
CHORAL
OPERA
THEATRE
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
Maksym Kolomiets can be considered one of the most “Western” of Ukrainian contemporary composers, a bold experimentalist and avant-gardist. In his works, he successfully combines traditional sound production with ultra-modern ones, and fuses the “hard sound” influences of the Darmstadt School with traditional “academic”, stylistically romantic elements.
Kolomiets actively participates in various cross-disciplinary projects that combine music with visual arts, spatial arts, literary and performing arts. Select art projects include:
- Sound performance : Zvukoizoliatsia (third part, for large ensemble, 2011)
- Music to the Poetry of Czeslaw Milosz (2011)
- Words and Music (avant-garde synthesis project featuring 7 chamber works by contemporary composers)
Following is a select list of Kolomiiets’ works:
SOLO
- Saklas tango (violin, 2014)
- Skylines (electric guitar, 2012)
- Rejection (piano, 2003)
ORCHESTRA
- Espenbaum version for symphony orchestra (from the opera Espenbaum, 2019)
ENSEMBLE and CHAMBER
- Mirrors. Black mirrors (for accordion, string orchestra, piano, 2018)
- Window behind the window (for trumpet, trombone, percussion, piano, guitar, cello, 2016)
- Charred ruins of scared rainbows (2010)
- Compressed light (for 2 trumpets, horn, 2 trombones, 2009)
CHORAL
- Marian Antiphons (project Mariologia, for oboe, percussion, choir, 2017)
- Volsi lo sguardo… (for women’s choir with chamber ensemble, 2015)
- Gli sogni… (for women’s choir a cappella, 2015)
OPERA
- Night (2020)
- Espenbaum (2018)
THEATRE
- No picture will be (2014)
- To find the hero (children’s theatre, 2014)
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
Максим Коломієць. Біографія
Максим Дмитрович Коломієць (1981, місто Київ) - український композитор, гобоїст, організатор музичного життя, співзасновник українського ансамблю сучасної музики Ensemble Nostri Temporis. У 1999 році закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені Миколи Лисенка по класу гобоя в Олега Щеглова та композиції в Алли Загайкевич. Вищу освіту здобув як гобоїст (клас Вадима Бойко, 2005) та композитор (клас Миколи Ковалінаса, 2009) у Національній музичній академії України імені Петра Чайковського. В 2014-2016 роках навчався у Вищій школі музики і танцю в Кьольні (Hochschule für Musik und Tanz Köln) в класі Йоханнеса Шьольхорна (композиція).
Як композитор вдосконалював свою майстерність у літній школі Composing Techniques (Охрид, Македонія, 2000, 2002), як виконавець брав участь в різноманітних майстер-класах та фестивалях. У 2007 році спільно з Олексієм Шмураком заснував ансамбль сучасної музики Ensemble Nostri Temporis, у 2014 створив ансамбль барокової музики Luna Ensemble. У 2017 році був куратором музичної програми фестивалю «Гогольfest 2017».
З 2015 працює соло-гобоїстом в ансамблі сучасної музики «Ухо» (Київ). Переможець міжнародного конкурсу «Gradus ad Parnassum» (Київ, 2000), лауреат ІІ премії «Форуму творчої молоді» (Київ, 2007), лауреат премії композиторського конкурсу «Vareler Komponistenpreis» (Ольденбург, Німеччина, 2015), учасник Бієнале актуальних мистецтв України (Київ, 2004).
Максима Коломійця можна вважати одним з найбільш «західних» з сучасних українських композиторів, сміливим експериментатором та авангардистом. Він вдало поєднує в своїх творах традиційні засоби звуковидобування з ультрасучасними, а впливи дармштадської школи, з її «жорстким» звучанням єднає з традиційними «академічними», стилістично романтичними елементами. Композитор активно бере участь у різноманітних кросдисциплінарних проектах, в яких поєднуються музика із візуальним мистецтвом, простором як мистецькою категорією, поезією, літературою, театром (арт-проект «ЗвукоІзоляція», арт-проект до поезії Чеслава Мілоша, арт-проект «Слово і музика» та інші).
У переліку творів Максима Коломійця – оркестрова музика для різного оркестрового складу, зокрема: «Espenbaum» для симфонічного оркестру, «Обвуглені руїни нажаханих веселок» для камерного складу, «Чорне дзеркало» для акордеона, струнного оркестру та фортепіано, «Стиснене світло» для двох труб, валторни та двох тромбонів, «Вікно за вікном» для труби, тромбона, ударних, фортепіано, гітари та віолончелі. Автор творів для інструментів соло, зокрема «Відторгнення» для фортепіано, «Saklas Tango» для скрипки, «Skylines» для електричної гітари. Творець хорових творів, серед яких «Gli Sogni...» для жіночого хору, «Volsi losguardo...» для жіночого хору та камерного оркестру, «Марійні антифони» (проект «MARIOLOGIA») для гобоя, ударних та хору. Автор двох опер: «Espenbaum» та «Ніч», музики до театральних вистав.
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Максима Коломійця можна вважати одним з найбільш «західних» з сучасних українських композиторів, сміливим експериментатором та авангардистом. Він вдало поєднує в своїх творах традиційні засоби звуковидобування з ультрасучасними, а впливи дармштадської школи, з її «жорстким» звучанням єднає з традиційними «академічними», стилістично романтичними елементами. Композитор активно бере участь у різноманітних кросдисциплінарних проектах, в яких поєднуються музика із візуальним мистецтвом, простором як мистецькою категорією, поезією, літературою, театром (арт-проект «ЗвукоІзоляція», арт-проект до поезії Чеслава Мілоша, арт-проект «Слово і музика» та інші).
У переліку творів Максима Коломійця – оркестрова музика для різного оркестрового складу, зокрема: «Espenbaum» для симфонічного оркестру, «Обвуглені руїни нажаханих веселок» для камерного складу, «Чорне дзеркало» для акордеона, струнного оркестру та фортепіано, «Стиснене світло» для двох труб, валторни та двох тромбонів, «Вікно за вікном» для труби, тромбона, ударних, фортепіано, гітари та віолончелі. Автор творів для інструментів соло, зокрема «Відторгнення» для фортепіано, «Saklas Tango» для скрипки, «Skylines» для електричної гітари. Творець хорових творів, серед яких «Gli Sogni...» для жіночого хору, «Volsi losguardo...» для жіночого хору та камерного оркестру, «Марійні антифони» (проект «MARIOLOGIA») для гобоя, ударних та хору. Автор двох опер: «Espenbaum» та «Ніч», музики до театральних вистав.
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Bezborodko Oleg. Biography
Stefania Turkevych (1898-1977) was born in L’viv, one of the cultural epicenters of Galicia. During her lifetime, Galicia was part of the Austrian Empire, then Poland, then part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. This region bore the marks of Austrian, Hungarian, Lithuanian, Russian, and Polish influence and would soon witness the rise of the Soviet state. Turkevych’s father and grandfather were priests, and her mother was a pianist. Turkevych herself played piano, harp, and harmonium.1 Her prodigious talent led her to study in Vienna (1914-16; 1921-25), at the L’viv Conservatory (1918-19), and at the Prague Conservatory and the Ukrainian Free University in Prague (1930-34). Her early education was remarkably cosmopolitan.
Turkevych’s compositional language is unique.
Although one can hear the technical influence of Schoenberg and can detect certain expressionist tendencies, her music is generally quite lyrical, with occasional folk influence. This is typical of Turkevych’s style: she walks the line between tonality and expressionism—especially in her art songs—occasionally incorporating elements of pointillism and impressionism.
Turkevych displayed an early proclivity for composition. During her time at the L’viv Conservatory, she composed a series of liturgical works for the choir at St. George’s Cathedral, the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church.6 Shortly after marrying the rising Ukrainian-German expressionist painter Robert Lisowski in 1925,7 Turkevych moved to Berlin and studied composition privately with Arnold Schoenberg (1874-1951) and Franz Shreker (1878-1934). Turkevych earned a PhD in Musicology from the Ukrainian Free University in Prague in 1934, becoming the first woman from Galicia to receive a doctorate. Her boldly nationalistic dissertation was entitled “Ukrainian Folklore in Russian Operas.” She is now considered Ukraine’s first female composer.8 Immediately after receiving her PhD, Turkevych returned to L’viv, where she taught at the L’viv National Music Academy (sometimes called the L’viv Conservatory). She maintained this position until 1939, when she began working as a coach and accompanist at the L’viv National Opera alongside her sister, Irina Martynec (an opera singer). It was here that the two sisters met prima ballerina Daria NyzankiwskaSnihurowycz, who would become an important co-collaborator both in Ukraine and on Canadian soil more than 30 years later (for the premiere of Turkevych’s 1969 operaballet, Серце Оксани).
Turkevych displayed an early proclivity for composition. During her time at the L’viv Conservatory, she composed a series of liturgical works for the choir at St. George’s Cathedral, the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church.6 Shortly after marrying the rising Ukrainian-German expressionist painter Robert Lisowski in 1925,7 Turkevych moved to Berlin and studied composition privately with Arnold Schoenberg (1874-1951) and Franz Shreker (1878-1934). Turkevych earned a PhD in Musicology from the Ukrainian Free University in Prague in 1934, becoming the first woman from Galicia to receive a doctorate. Her boldly nationalistic dissertation was entitled “Ukrainian Folklore in Russian Operas.” She is now considered Ukraine’s first female composer.8 Immediately after receiving her PhD, Turkevych returned to L’viv, where she taught at the L’viv National Music Academy (sometimes called the L’viv Conservatory). She maintained this position until 1939, when she began working as a coach and accompanist at the L’viv National Opera alongside her sister, Irina Martynec (an opera singer). It was here that the two sisters met prima ballerina Daria NyzankiwskaSnihurowycz, who would become an important co-collaborator both in Ukraine and on Canadian soil more than 30 years later (for the premiere of Turkevych’s 1969 operaballet, Серце Оксани).