Lysenko Mykola. Biography

Mykola Lysenko (1842, Hrynky - 1912, Kyiv) was a prominent Ukrainian composer, pianist, choral conductor, folklorist, teacher, music, and public figure. Lysenko in Ukrainian music can be compared with the role of Taras Shevchenko in Ukrainian literature.

He came from the old and respected Cossack family of Lysenkos. From 1852 he lived and studied in Kyiv. In 1855 Lysenko began his studies at the Second Kharkiv Gymnasium, took private piano lessons under J. Vilchek and M. Dmitriev, and performed as a pianist. In 1859 he entered Kharkiv University.
 
In 1860, Lysenko transferred to the University in Kyiv, which he graduated with honors. In 1865 he defended his dissertation on natural sciences. During the studies, he showed himself as a public activist: belonged to the "Kyiv Community," various art groups, founded the Kyiv University student choir, organized concerts, and wrote his first pieces. He carried folklore expeditions, in which he recorded folk songs. In 1867 he entered the Leipzig Conservatory. Besides studying piano with Ignac Moscheles, Karl Reineke, Ernst Wenzel, he attended lectures on theoretical disciplines and composition. During the studies, he wrote several instrumental works, including "Ukrainian Suite in the form of ancient dances based on folk songs," works on the words by Taras Shevchenko  ("Testament"), published the first collection of Ukrainian folk songs for voice and piano. After graduating from the conservatory, he returned to Kyiv. There Lysenko resumed concert performances as a pianist, started pedagogic work. Worked as a piano teacher, and in 1904 opened his music and drama school. Lysenko was active both culturally and socially - he organized choirs, performed as a choral conductor, was a co-founder of Boyan Music Society in Kyiv (1905), participated in the work of various musical societies) and created music. In 1874–1875, he perfected his skills in St. Petersburg under Nikolai Rimsky-Korsakov. 
He died on November 6, 1912, in Kyiv, and was buried in Baykove Cemetery.

Mykola Lysenko represents national romanticism; he laid the foundations of the Ukrainian school of composition. He wrote works in various genres: opera, symphony, choral, chamber vocal and instrumental, attaching great importance to folk songs. Author of 10 operas, among them: "Christmas Night," "Natalka Poltavka," "Taras Bulba" (the masterpiece of Ukrainian opera), children's operas "Koza-Dereza," "Pan Kotsky," operetta "Chornomortsi" etc.
The unique cycle "Music to the Kobzar" which includes approx. one hundred cantatas, choirs, ensembles, romances; besides, he wrote piano works (including two rhapsodies), choruses, and romances on poems by I. Franko, Lesya Ukrainka, O. Oles, M. Starytskyi, H. Heine, A. Mickiewicz, and others.

Listen to music in the App
Слухати музику в додатку

Listen to music
Слухати музику

Лисенко Микола. Біографія

Микола Віталійович Лисенко (1842, с. Гриньки - 1912, м. Київ) — видатний український композитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, педагог, музично-громадський діяч. Значення М. Лисенка в українській музиці можна порівняти з роллю Тараса Шевченка в українській літературі.
Походив зі старовинного козацько-старшинського роду Лисенків. Від 1852 р. жив та вчився у Києві. У 1855 р. М. Лисенко почав навчання у 2-й Харківській гімназії, брав приватні лекції фортепіано у Й. Вільчека та М. Дмитрієва, виступав як піаніст. У 1859 р. вступив у Харківський університет, в 1860 р. перевівся до університету в Київ, який закінчив з відзнакою, в 1865 р. захистив дисертацію з природничих наук.
Під час навчання проявив себе як громадський активіст: належав до «Київської Громади», різноманітних мистецьких гуртків, заснував студентський хор Київського університету, організовував концерти, писав перші твори. Провів фольклористичні експедиції, в яких записав народні пісні. В 1867 р. вступив до Лейпцизької консерваторії, де окрім студій з гри на фортепіано у Ігнаца Мошелеса, Карла Рейнеке, Ернста Венцеля, прослухав курс лекцій з теоретичних дисциплін і композиції. Під час навчання написав кілька інструментальних творів, в т. ч. «Українську сюїту у формі старовинних танців на основі народних пісень», твори на слова Т. Шевченка (зокрема «Заповіт»), видав першу збірку українських народних пісень для голосу й фортепіано. Після закінчення консерваторії повернувся до Києва, відновив концертні виступи як піаніст, займався педагогічною (працював учителем гри на фортепіано, в 1904 р. відкрив власну музично-драматичну школу), культурно-громадською (зокрема організовував хори, виступав як хоровий диригент, був співорганізатором музичного товариства «Боян» в Києві (1905), брав участь у роботі різноманітних музичних товариств) та творчою діяльністю. У 1874–1875 рр. удосконалював майстерність у Петербурзі в Миколи Римського-Корсакова.

Помер у 1912 р. у Києві, похований на Байковому кладовищі.

М. Лисенко – представник національного романтизму, що заклав основи української композиторської школи. Писав твори у різних жанрах: оперному, симфонічному, хоровому, камерному вокальному та інструментальному, надаючи велике значення обробці народної пісні. Автор 10 опер, серед них: «Різдвяна ніч», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» (є вершиною національної оперної класики), дитячі опери «Коза-Дереза», «Пан Коцький», оперета «Чорноморці» та ін. Унікальним є цикл «Музика до „Кобзаря”», яка охоплює бл. 100 кантат, хорів, ансамблів, солоспівів, крім того писав фортепіанні твори (в т. ч. дві рапсодії), хори і солоспіви на вірші різних поетів.

Література:
Корній Л.П. Лисенко Микола Віталійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ, 2009. 790 с.
Скорульська Р. Микола Лисенко. Дні і роки. Київ, 2015. 744 с.