Heorhiy Maiboroda's "Spring Symphony" is truly a reliable remedy for boredom and spring avitaminosis, as it combines everything that inspires, excites, and brings one back to life. The voluminous and uplifting sound of the symphonic orchestra envelops the listener like a warm wind, and the expressive melodies enchant and paint in the mind the landscapes of Ukrainian spring. Born in the territory of the Middle Dnieper region, Maiboroda lived in Zaporizhzhya for several years, and with the beginning of his studies at the Kyiv Conservatory, he moved to Kyiv, which from that moment on became his home. Thus, the beauty of Ukrainian nature always surrounded the composer and was most brightly manifested in his symphonic music.

Maiboroda wrote his Symphony No. 2 in 1953, during the most inspired period of his artistic work when he had just started teaching at the Kyiv Conservatory. It had been almost 15 years since the creation of his First Symphony, so he successfully embodied his numerous ideas and valuable skills, acquired in the class of Levko Revutskyi, in a new grand opus. The Second "Spring" Symphony laid the foundation for the next two symphonies by Maiboroda, which were named "Summer" (1976) and "Autumn" (1989). The composer made the second edition of the "Spring" Symphony in 1966.

The Symphony in D Major is distinguished by national melodies and breadth, masterful orchestration, accessibility of musical language, and perfection of form. From the first moments, you understand that this music was written by a composer-songwriter. The symphony is very lively and diverse, just like the weather in early spring when the bright sun can change a heavy rain or even a snowfall in a matter of hours. That's why musicologists interpret the symphony not as purely lyrical but as lyric-dramatic. Interestingly, the composer somewhat shifts the lyrical center of the symphony and places it in the third part of the cycle - Largo. However, even it is not marked by absolute calmness: the middle episode sounds extremely dramatic and stormy. Traditionally festive, the final Allegro con brio embodies the triumph of nature and the victory of spring over winter. However, Heorhiy Maiboroda's "Spring Symphony" leaves a lot of room for the listener's imagination, so the best way to see all its facets is to play a recording of the symphony in our Ukrainian Live Classic app and immerse yourself in its sound.

“Весняна” симфонія Георгія Майбороди – це, справді, надійний рецепт від нудьги та весняного авітамінозу, адже у ній поєдналося усе те, що надихає, хвилює, повертає до життя. Об’ємне і піднесене звучання симфонічного оркестру огортає слухача ніби теплий вітер, а виразні мелодії зачаровують і малюють в уяві пейзажі української весни. Народжений на теренах Середньої Наддніпрянщини, протягом кількох років Майборода жив у Запоріжжі, а з початком навчання у Київській консерваторії, переїхав до Києва, який з цього моменту став його домом. Тож, краса української природи оточувала композитора завжди і найяскравіше втілилася у його симфонічній музиці.

Симфонію №2 Майборода написав 1953 року, у найбільш натхненний період своєї творчості, коли він саме розпочав викладати у Київській консерваторії. Минуло майже 15 років від створення його Першої симфонії, тому свої численні ідеї та цінні навички, отримані в класі Левка Ревуцького, він успішно втілив у новому масштабному опусі. Друга “Весняна” симфонія заклала концепцію наступних двох симфоній Георгія Майборода, які отримали назви “Літня” (1976) та “Осіння” (1989). Другу редакцію “Весняної” симфонії композитор здійснив 1966 року.

Симфонію ре мажор відрізняє національна мелодика і широта, майстерна оркестровка, доступність музичної мови та досконалість форми. Вже з перших хвилин розумієш, що ця музика написана композитором-піснярем. Симфонія дуже рухлива і жива, різноманітна і мінлива, так само як погода ранньою весною, коли яскраве сонце за кілька годин може змінити рясний дощ чи навіть снігопад. Саме тому, музикознавці трактують симфонію не як суто ліричну, а лірико-драматичну. Цікаво, що ліричний центр симфонії композитор дещо зміщує і розташовує у третій частині циклу – Largo. Та навіть він не позначається абсолютним заспокоєнням: середній епізод звучить вкрай драматично та буремно. Традиційно вітаїстичним постає фінал Allegro con brio, який уособлює торжество природи і перемогу весни над зимою. Утім, “Весняна” симфонія Георгія Майбороди залишає багато простору для фантазії слухача, тому найкращий спосіб побачити всі її грані – увімкнути запис симфонії в нашому додатку Ukrainian Live Classic і з головою пірнути в її звучання.