The professional path that composers choose as their vocation in life is usually thorny and unpredictable. A lucky break, a good acquaintance, favorable circumstances, or a large audience of listeners can make a composer extremely popular and well-known at one point. Perhaps the composer's career will gain momentum gradually, and he or she will eventually gain recognition (unfortunately, this often happens after death). Or perhaps the music will remain just ink on paper. The symphony by Lviv composer Volodymyr Pawenskyi, written in 1985, has been waiting for its premiere for almost 40 years.

The fate of this orchestral work was quite unpredictable. The score, meticulously composed by the conservatory graduate, was to be performed by the Philharmonic Orchestra as a result of his creative work and a direct testament to Pavenskyi's mastery of the composing profession. Unexpectedly, Pavenskyi was denied this seemingly traditional annual collaboration. According to the composer, the conductor of the time barely agreed to play the last movement of the work, and even then with numerous remarks. This moment also had a negative impact on the assessment of the symphony by the examination committee, and cost the graduate the loss of his diploma with honors.

Years have passed, the world has changed, and so have tastes, perceptions, and approaches to repertoire formation. Volodymyr Pavenskyi's meeting with conductor Ivan Ostapovych in 2021 brought the moment of the premiere closer. After reviewing the manuscript of the score, Ivan made an affirmative promise: "We will play it!" and the search for a context for the performance began. In the end, Pavenskyi's symphony was performed with stunning success in 2023 in the unusual and respectable "company" of symphonic works by the legendary Stanislav Lyudkevych and the banned avant-garde artist Stephania Turkevych. With the conductor Ivan Ostapovych, the work was performed by the Luhansk Regional Philharmonic Orchestra, which had been relocated to Lviv.

The three-movement symphony is based on the theme of the Second World War: its destructive whirlwind, crippled human destinies, and the memory that will never fade. In the first movement, the theme of passacaglia appears. In its original meaning, the passacaglia was a Spanish farewell song that was sung for guests who were leaving a party. In the works of Baroque organists (Buxtehude, Pachelbel, Bach, Handel), the passacaglia was formed as one of the first polyphonic genres, a form of variations on a sustained bass (basso ostinato). In Pavenskyi's case, the theme of the passacaglia, personifying the wave of war, is presented very dynamically and effectively. The next key theme, the waltz, appears in the second movement and contrasts with the passacaglia theme. The spectacular, deliberately classically stylized waltz sounds in a "broken", not at all waltz-like 5/4 meter. Its evolution with polyphonic layers of texture, according to the composer, also symbolizes the irreversibility of the ominous year. The second movement forms the beginning of the theme in the third movement, which is now instrumented and rhythmically organized in a special way. The finale of the symphony is its culmination, and the overall drama and tension gradually dissolve like clouds after rain.

The symphony ends with a sense of calm, hope, and enlightenment.

The musical language of the symphony is characterized by unusual polystylistic combinations, active use of sonorous (timbral) techniques, and aleatoric techniques. The composer's key ideas are the idea and emotional message of the work, as well as the musical themes that form the entire sound fabric. Pavenskyi also experiments with the means of expression.

You can read the manuscript of the score in the Ukrainian Scores project, and listen to the Symphony in the Ukrainian Live Classic app in just one click.

Професійний шлях, що його композитори обирають своїм життєвим покликанням, зазвичай тернистий і непередбачуваний. Щасливий випадок, вдале знайомство, сприятливі обставини чи велика авдиторія слухачів в один момент можуть зробити композитора надзвичайно затребуваним і відомим. Можливо, кар’єра композитора набиратиме обертів поступово, і йому таки вдасться здобути визнання (на жаль, часто це відбувається вже після смерті митця). А можливо, його музика так і залишиться лише чорнилом на папері. Симфонія львівського композитора Володимира Павенського, написана 1985 року, чекала на свою прем’єру майже 40 років.

Доля цього оркестрового твору виявилась досить непередбачуваною. Партитуру, скрупульозно написану випускником консерваторії, мав озвучити філармонійний оркестр як підсумок творчої роботи і безпосереднє свідчення опанування студентом Павенським композиторського фаху. Неочікувано, Павенському відмовили у цій, здавалося б, традиційній щорічній співпраці. За словами композитора, тодішній диригент ледве погодився зіграти останню частину твору і то з численними купюрами. Цей момент негативно вплинув також на оцінку симфонії екзаменаційною комісією, і вартував випускникові втрати диплому з відзнакою.

Минули роки, змінився світ, а разом з ним смаки, сприйняття, підхід до формування репертуару. Зустріч Володимира Павенського з дириґентом Іваном Остаповичем у 2021 році наблизила мить прем’єри. Ознайомившись з рукописом партитури, Іван ствердно пообіцяв: “Ми це зіграємо!”, і розпочалися пошуки контексту для виконання твору. Врешті-решт, симфонія Павенського з приголомшливим успіхом прозвучала у 2023 році в незвичайній і поважній “компанії” симфонічних творів легендарного Станіслава Людкевича і забороненої авангардистки Стефанії Туркевич. Під батутою Івана Остаповича твір виконав релокований до Львова оркестр Луганської обласної філармонії.

В основу тричастинної симфонії лягла тема Другої світової війни: її руйнівного вихору, скалічених людських доль та пам’яті, що ніколи не згасне. У першій частині з’являється тема пасакалії. У своєму найпершому значенні пасакалія була іспанською прощальною піснею, яку виконували, проводжаючи гостей зі свята. У творчості органістів доби бароко (Букстегуде, Пахельбель, Бах, Гендель) пасакалія сформувалася як один з перших поліфонічних жанрів – форма варіацій на витриманому басі (basso ostinato). У Павенського тема пасакалії, уособлюючи хвилю війни, подана дуже динамічно та дієво. Наступна ключова тема – вальс – з’являється у другій частині і справді контрастує темі пасакалії. Ефектний, зумисно класично стилізований вальс звучить у “ламаному”, зовсім не вальсовому розмірі 5/4. Його еволюція з поліфонічними нашаруваннями фактури, за словами автора, так само символізує незворотність зловісного року. З другої частини формується початок теми у третій частині, яка тепер інструментована і ритмічно організована особливим чином. Фінал симфонії є її кульмінацією, та загальний драматизм і напруга поступово розвіюються, як хмари після дощу. Твір закінчується відчуттям спокою, надії, просвітлення.

Музичну мову симфонії характеризують незвичні полістилістичні поєднання, активне оперування сонористичними (тембральними) прийомами та прийомами алеаторики. Ключовими для композитора є ідея, емоційний посил твору, а також музичні теми, що формують усю звукову тканину. Павенський експерементує із засобами виразності, і, при цьому, не зраджує собі.

Ознайомитись з рукописом партитури можна в проєкті Ukrainian Scores, а послухати як звучить Симфонія –  у додатку з українською класикою Ukrainian Live Classic усього в один клік.