Stephania Turkevych-Lukiyanovich. Biography

Stephania Turkevych-Lukiyanovich (Turkevych-Lisovska-Lukiyanovych) (1898, Lviv - 1977, Cambridge (Great Britain) - Ukrainian composer, pianist, teacher, musicologist. She was the first Ukrainian female composer. Her works became a significant contribution to Ukrainian professional music.

She came from a priestly family. From the age of 8, she studied at the Lysenko Higher Music Institute under Vasyl Barvinskyi. During the First World War, the Turkevych family was in Vienna, where Stephania studied piano under Willem Kurz and Jerzy Lyalewicz. After returning to Lviv, Turkevych studied at the University of Lviv at the Department of Philosophy and the Department of Musicology (under Adolf Khibinsky); in 1921, she passed the philosophy exam and pedagogy. In 1921 she studied at the Conservatory of the Polish Music Society in Lviv.
 
Her first works appeared during this period. From 1921 she studied philosophy and musicology at the University of Vienna under Guido Adler. At the same time, she continued her studies at the Vienna Academy of Music as a pianist under Friedrich Wierer and theory under Josef Marx.
In 1925, Stephania Turkevych married the artist Robert Lisovski, and in 1930 the family moved to Prague. Here she wrote a dissertation under Zdeněk Nejedlý, a professor at Charles University, and in 1934 received the title of Doctor of Philosophy while studying composition at the Prague Conservatory under Otakar Shin. In 1934 he returned to Lviv, taught theoretical subjects and piano at the Conservatory of the Polish Music Society, and the M. Lysenko Higher Music Institute, became a member of the Union of Ukrainian Professional Musicians. In 1937 she married a psychiatrist Narcis Lukiyanovych. During the German occupation, S. Turkevych-Lukiyanovych worked at a music school. In the spring of 1944 he left for Vienna with the family, and from there in 1946 he emigrated to England, where she lived for the rest of her life. In England, she belonged to the Society of Women Composers. Turkevych died in 1977 in Cambridge.
She was the first avant-garde artist in Ukrainian music. Her compositional style can be described as rational, anti-romantic, and post-impressionist and expressionist features are combined with the elegance of texture.
Her work is voluminous and diverse. She is the author of three children's operas ("Tsar Oh or Oksana's Heart", "Kuts", "Yarinovyi Horodchyk"), five ballets ("Hands", "Pearls", "Spring" (children's ballet), "Mavka"), Nine orchestral works of various genres and compositions (including symphonies), numerous choral, vocal, chamber and instrumental, piano opuses.

Listen to music in the App
Слухати музику в додатку

Upcoming Release 20.11.2020

Туркевич-Лукіянович Стефанія. Біографія

Стефанія Туркевич-Лукіянович  (Туркевич-Лісовська-Лукіянович) (1898, м. Львів – 1977, м. Кембридж, Велика Британія) – українська композиторка, піаністка, педагог, музикознавця.
Походила зі священничого роду. З 8-ми років навчалася у Вищому Музичному інституті ім. М. Лисенка у Василя Барвінського. Під час Першої світової війни Туркевичі перебували у Відні, де Стефанія вивчала фортепіано у Вілема Курца і Єжи Лялєвича. 
Після повернення до Львова С. Туркевич студіювала у Львівському університеті на кафедрі філософії  та кафедрі музикології ( в Адольфа Хибінського), у 1921 р. здала іспит з філософії і педагогіки. У 1921 р. студіювала у Консерваторії Польського музичного товариства (КПМТ) у Львові. У цей період з’явилися її перші твори. Від 1921 р. С. Туркевич вивчала у Віденському університеті філософію і музикознавство у Гвідо Адлєра. Тоді ж продовжила студії у Віденській Музичній Академії з фортепіано у проф. Ф. Вірера і теорії у Й. Маркса.

У 1925 р. Стефанія Туркевич вийшла заміж за маляра і графіка Роберта Лісовського а в 1930 р. родина переїхала до Праги. Тут С.Туркевич написала дисертацію  у професора Карлового університету Зденека Неєдлі і отримала 1934 р. звання доктора філософії, паралельно вивчала композицію в Празькій консерваторії у Отакара Шіна. В 1934 р. повертається до Львова, викладає теоретичні предмети і фортепіано у КПМТ та у Вищому Музичному Інституті ім. М. Лисенка, стала членкинею Союзу Українських Професійних Музик. У 1937 р. одружилася з лікарем-психіатром Нарцисом Лукіяновичем. У роки німецької окупації С. Туркевич-Лукіянович працює в музичній школі. Навесні 1944 р. разом з родиною виїжджає до Відня, а звідти в 1946 р. емігрує до Англії, де і проживає до кінця життя. В Англії належала до Товариства жінок-композиторів. Померла С. Туркевич- Лукіянович в Кембріджі 1977 р.

Індивідуальний стиль композиторки влучно визначила Стефанія Павлишин: «Вона завжди прагнула до нового, і, по суті, була першою авангардисткою в українській музиці. Стиль її творчості можна окреслити як раціональний, антиромантичний; постімпресіоністичні і експресіоністські риси поєднуються у неї з витонченістю фактури і далеким натяком на український ідіом. Найближчими їй були великі форми».

С. Лукіянович-Туркевич була першою українською жінкою-композиторкою, творчість якої стала значним внеском у вітчизняну професійну музику.

Творча спадщина Стефанії Лукіянович-Туркевич об’ємна і різноманітна. Вона авторка трьох дитячих опер («Цар Ох або Серце Оксани», «Куць», «Яриновий городчик»), п’яти балетів («Руки», «Перли», «Весна» (дитячий балет), «Мавка» «Страхопуд»), дев’яти оркестрових творів різних жанрів і складів, численних хорових, вокальних, камерно-інструментальних, фортепіанних опусів.

Література:
Павлишин С. Перша українська композиторка Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович. Львів,, 2004. 157 с.
Ек Н. Фортепіанні п’єси для молоді композиторів української діаспори у практиці вчителя музичного мистецтва (на прикладі фортепіанного циклу для дітей Стефанії Туркевич) // Молодь і ринок. 2018. № 6. С. 123-128.