Mykhailo Shukh. Biography
Mykhailo Shukh (14 December 1952, Khrustalnyi, formerly Krasnyi Luch – 8 April 2018, Kyiv) was a Ukrainian composer, teacher, and conductor. In 2001 he received the title Merited Artist of Ukraine. His music entered the repertoire of leading orchestras and choirs, appeared at major festivals in Ukraine and abroad, and became a notable phenomenon in contemporary sacred and academic music.
Shukh was born in the mining town of Krasnyi Luch in Luhansk region. He studied at the Kharkiv Institute of Arts named after Ivan Kotliarevsky (today the Kharkiv National University of Arts) in the composition class of Dmytro Klebanov, and after his death, with Volodymyr Zolotukhin. During these years, the young composer was deeply influenced by the music of Alfred Schnittke, Carl Orff, Krzysztof Penderecki, and other bold innovators and avant-garde composers whose work helped shape his artistic identity.
He graduated in 1977 and immediately began teaching at the Donetsk Music College, where he worked for more than thirty years, until 2011. From 2002 onward, he served as Associate Professor at the Department of Music Theory and History at the National Pedagogical University named after Mykola Drahomanov.
Shukh’s oeuvre encompasses symphonic, organ, choral, cantata-oratorio, chamber, and vocal works, as well as music for theater and film. Since the late 1980s his creative output has become strongly associated with sacred themes. Among his key works are the Requiem "Lux aeterna" (1988), the masses "In excelsis et in terra" (1992) and "And I Said in My Heart" (1995), the "Liturgical Glorifications of St. John Chrysostom", the sacred concertos "Revive Me, Strengthen Me" (1993) and "Revelations of Blessed Jerome" (2008), and the organ mass "Via dolorosa". The composers he felt closest in spirit to were Giya Kancheli, Arvo Pärt, and Valentyn Sylvestrov.
Among his instrumental works an important place is held by the Symphony (1984), Chamber Symphony (1986), the choral symphony-requiem "Memento more, Memento vivere", and the orchestral suite "Music Lost in Time". His chamber-vocal output includes the cycles "Autumn Poems", "Two Dramatic Ballads about God", and the triptych "Golgotha". His piano works include "Seven Fleeting Sketches", "Odesa Sketches", "Jazz Impressions", the meditations "De profundis" and "Comfort My Troubled Spirit", as well as the harp suite "Night Sea".
His choral catalogue contains dozens of compositions — from sacred chants ("Remember, O Lord", "Stabat Mater", "Sancta Maria", "Ave Maria", "O Gentle Light") to poetic and folk-inspired cycles ("Spring Invocation", "Enchanted Songs", and others).
Shukh was born in the mining town of Krasnyi Luch in Luhansk region. He studied at the Kharkiv Institute of Arts named after Ivan Kotliarevsky (today the Kharkiv National University of Arts) in the composition class of Dmytro Klebanov, and after his death, with Volodymyr Zolotukhin. During these years, the young composer was deeply influenced by the music of Alfred Schnittke, Carl Orff, Krzysztof Penderecki, and other bold innovators and avant-garde composers whose work helped shape his artistic identity.
He graduated in 1977 and immediately began teaching at the Donetsk Music College, where he worked for more than thirty years, until 2011. From 2002 onward, he served as Associate Professor at the Department of Music Theory and History at the National Pedagogical University named after Mykola Drahomanov.
Shukh’s oeuvre encompasses symphonic, organ, choral, cantata-oratorio, chamber, and vocal works, as well as music for theater and film. Since the late 1980s his creative output has become strongly associated with sacred themes. Among his key works are the Requiem "Lux aeterna" (1988), the masses "In excelsis et in terra" (1992) and "And I Said in My Heart" (1995), the "Liturgical Glorifications of St. John Chrysostom", the sacred concertos "Revive Me, Strengthen Me" (1993) and "Revelations of Blessed Jerome" (2008), and the organ mass "Via dolorosa". The composers he felt closest in spirit to were Giya Kancheli, Arvo Pärt, and Valentyn Sylvestrov.
Among his instrumental works an important place is held by the Symphony (1984), Chamber Symphony (1986), the choral symphony-requiem "Memento more, Memento vivere", and the orchestral suite "Music Lost in Time". His chamber-vocal output includes the cycles "Autumn Poems", "Two Dramatic Ballads about God", and the triptych "Golgotha". His piano works include "Seven Fleeting Sketches", "Odesa Sketches", "Jazz Impressions", the meditations "De profundis" and "Comfort My Troubled Spirit", as well as the harp suite "Night Sea".
His choral catalogue contains dozens of compositions — from sacred chants ("Remember, O Lord", "Stabat Mater", "Sancta Maria", "Ave Maria", "O Gentle Light") to poetic and folk-inspired cycles ("Spring Invocation", "Enchanted Songs", and others).
Shukh described the meaning of sacred music in his work as follows:
“While working on the Liturgical Glorifications, I sought to create an image filled with love, joy, and all-embracing harmony… To me this work is an endless Hymn to the Divine Light, in which the highest meaning of human existence is revealed.”
“While working on the Liturgical Glorifications, I sought to create an image filled with love, joy, and all-embracing harmony… To me this work is an endless Hymn to the Divine Light, in which the highest meaning of human existence is revealed.”
His music is often characterized as a synthesis of meditativeness, transparent sonic textures, and deep spiritual concentration. It creates the sense of a special acoustic reality — a “Temple of Music” — in which intonation becomes a mode of philosophical expression.
Shukh’s music was performed at festivals such as Kyiv Music Fest, Contrasts, Premieres of the Season, Zolotovorhyi Kyiv, and at events across Poland, Germany, Georgia, Spain, and Australia. He collaborated with ensembles including ARCHI, the Kyiv Camerata, Sinfonietta, Viola, the Kyiv Soloists, and with major choirs such as the National Honoured Academic Capella "Dumka", the L. Revutskyi Men’s Choir, the Kyiv Chamber Choir, "Khreshchatyk", "Credo", "Blahovist", and others.
He presented numerous composer-portrait concerts in Ukraine, Poland, Germany, and Australia. His works were conducted by renowned maestros, including Peter Schmelzer and André de Quadros, and performed by leading orchestras and choral ensembles.
Shukh was also active in international festivals of contemporary and sacred music, and in 2002–2007 served as director and artistic leader of the All-Ukrainian Choral Festival "Singing Cathedral", promoting Ukrainian sacred choral heritage.
He was a member of the National Union of Composers of Ukraine (since 1980), the All-Ukrainian Guild of Film Directors "24/1" (since 1999), and the International Federation for Choral Music (IFCM, since 2003).
Mykhailo Shukh passed away suddenly on April 8, 2018. He is interred in the columbarium of Baikove Cemetery in Kyiv.
Shukh’s music was performed at festivals such as Kyiv Music Fest, Contrasts, Premieres of the Season, Zolotovorhyi Kyiv, and at events across Poland, Germany, Georgia, Spain, and Australia. He collaborated with ensembles including ARCHI, the Kyiv Camerata, Sinfonietta, Viola, the Kyiv Soloists, and with major choirs such as the National Honoured Academic Capella "Dumka", the L. Revutskyi Men’s Choir, the Kyiv Chamber Choir, "Khreshchatyk", "Credo", "Blahovist", and others.
He presented numerous composer-portrait concerts in Ukraine, Poland, Germany, and Australia. His works were conducted by renowned maestros, including Peter Schmelzer and André de Quadros, and performed by leading orchestras and choral ensembles.
Shukh was also active in international festivals of contemporary and sacred music, and in 2002–2007 served as director and artistic leader of the All-Ukrainian Choral Festival "Singing Cathedral", promoting Ukrainian sacred choral heritage.
He was a member of the National Union of Composers of Ukraine (since 1980), the All-Ukrainian Guild of Film Directors "24/1" (since 1999), and the International Federation for Choral Music (IFCM, since 2003).
Mykhailo Shukh passed away suddenly on April 8, 2018. He is interred in the columbarium of Baikove Cemetery in Kyiv.
Text by Diana Kolomoiets
Михайло Шух. Біографія
Михайло Шух (14 грудня 1952, Хрустальний (раніше – Красний Луч) – 8 квітня 2018, Київ) – український композитор, педагог, дириґент. Заслужений діяч мистецтв України (2001). Його музика увійшла до репертуару провідних оркестрів і хорів, звучала на головних фестивалях України та світу й стала помітним явищем сучасної духовно-академічної музики.
Михайло Шух народився на Луганщині, у шахтарському місті, що тоді називалося Красний Луч. Навчався в Харківському інституті мистецтв імені Івана Котляревського (нині Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського) у класі композиції Дмитра Клебанова, а після його смерті — у Володимира Золотухіна. У ці роки молодий композитор захоплювався музикою Альфреда Шнітке, Карла Орфа, Кшиштофа Пендерецького та інших сміливих новаторів і авангардистів, творчість яких сприяла формуванню його стильової індивідуальності.
Завершив інститут у 1977 році й одразу почав викладати у Донецькому музичному училищі, де працював понад 30 років – до 2011 року. З 2002 року був доцентом кафедри теорії та історії музики Національного педагогічного університету імені Миколи Драгоманова.
Композиторський доробок Михайла Шуха охоплює симфонічні, органні, кантатно-ораторіальні, хорові, камерні та вокальні твори, музику для театру й кіно. Від кінця 1980-х його творчість міцно пов’язується з духовною тематикою. Серед ключових творів – Requiem "Lux aeterna" (1988), меси "In excelsis et in terra" (1992) та "І сказав я в серці моєму" (1995), "Літургічні славослов’я Іоана Златоуста", духовні концерти "Відроди мене, утверди" (1993) й "Одкровення блаженного Ієроніма" (2008), органна меса "Via dolorosa". Найближчими за духом композитор вважав Гію Канчелі, Арво Пярта та Валентина Сильвестрова.
В інструментальній музиці важливе місце посідають "Симфонія" (1984), "Камерна симфонія" (1986), хорова симфонія-реквієм "Memento more, Memento vivere", оркестрова сюїта "Музика, загублена в часі". До камерно-вокального доробку належать цикли "Осінні вірші", "Дві сценічні балади про Бога", триптих "Голгофа". У фортепіанній музиці вирізняються "Сім миттєвих ескізів", "Одеські ескізи", "Джазові імпресії", медитації "De profundis" і "Утіш зворушений мій дух", сюїта для арфи "Нічне море".
Хоровий масив композитора включає десятки творів: від духовних піснеспівів ("Пом'яни, Господи", "Stabat Mater", "Sancta Maria", "Ave Maria", "Світе тихий") до поетичних і фольклорних циклів ("Закликання весни", "Чаклувальні пісні" та ін.).
Михайло Шух народився на Луганщині, у шахтарському місті, що тоді називалося Красний Луч. Навчався в Харківському інституті мистецтв імені Івана Котляревського (нині Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського) у класі композиції Дмитра Клебанова, а після його смерті — у Володимира Золотухіна. У ці роки молодий композитор захоплювався музикою Альфреда Шнітке, Карла Орфа, Кшиштофа Пендерецького та інших сміливих новаторів і авангардистів, творчість яких сприяла формуванню його стильової індивідуальності.
Завершив інститут у 1977 році й одразу почав викладати у Донецькому музичному училищі, де працював понад 30 років – до 2011 року. З 2002 року був доцентом кафедри теорії та історії музики Національного педагогічного університету імені Миколи Драгоманова.
Композиторський доробок Михайла Шуха охоплює симфонічні, органні, кантатно-ораторіальні, хорові, камерні та вокальні твори, музику для театру й кіно. Від кінця 1980-х його творчість міцно пов’язується з духовною тематикою. Серед ключових творів – Requiem "Lux aeterna" (1988), меси "In excelsis et in terra" (1992) та "І сказав я в серці моєму" (1995), "Літургічні славослов’я Іоана Златоуста", духовні концерти "Відроди мене, утверди" (1993) й "Одкровення блаженного Ієроніма" (2008), органна меса "Via dolorosa". Найближчими за духом композитор вважав Гію Канчелі, Арво Пярта та Валентина Сильвестрова.
В інструментальній музиці важливе місце посідають "Симфонія" (1984), "Камерна симфонія" (1986), хорова симфонія-реквієм "Memento more, Memento vivere", оркестрова сюїта "Музика, загублена в часі". До камерно-вокального доробку належать цикли "Осінні вірші", "Дві сценічні балади про Бога", триптих "Голгофа". У фортепіанній музиці вирізняються "Сім миттєвих ескізів", "Одеські ескізи", "Джазові імпресії", медитації "De profundis" і "Утіш зворушений мій дух", сюїта для арфи "Нічне море".
Хоровий масив композитора включає десятки творів: від духовних піснеспівів ("Пом'яни, Господи", "Stabat Mater", "Sancta Maria", "Ave Maria", "Світе тихий") до поетичних і фольклорних циклів ("Закликання весни", "Чаклувальні пісні" та ін.).
Сам композитор так означував сенс сакральної музики:
“Працюючи над “Літургічними славослів’ями”, я прагнув створити образ, сповнений любові, радості та всеохоплюючої гармонії… Для мене це – нескінченний Гімн Божественному Світлу, у якому криється найвищий сенс людського буття”.
“Працюючи над “Літургічними славослів’ями”, я прагнув створити образ, сповнений любові, радості та всеохоплюючої гармонії… Для мене це – нескінченний Гімн Божественному Світлу, у якому криється найвищий сенс людського буття”.
Музику Михайла Шуха часто визначають як поєднання медитативності, прозорої звукової тканини та глибокої духовної концентрації. Вона створює відчуття особливої акустичної реальності – "Храму Музики", у якому інтонація стає способом філософського висловлення.
Музика Шуха виконувалася на фестивалях "Київ-Музик-Фест", "Контрасти", "Прем’єри сезону", "Золотоверхий Київ", у Польщі, Німеччині, Грузії, Іспанії, Австралії. Серед колективів, із якими працював композитор, "ARCHI", "Київська камерата", "Sinfonietta", "Viola", "Київські солісти", а також Національна заслужена капела "Думка", хор імені Левка Ревуцького, камерні хори "Київ", "Хрещатик", "Кредо", "Благовіст" та ін.
Як композитор Михайло Шух активно виступав із авторськими програмами в Україні, Польщі, Німеччині та Австралії. Його твори виконували провідні дириґенти – зокрема Пітер Шмельцер та Андре де Квадрос – у співпраці з оркестрами "ARCHI", "Камерата", "Sinfonietta", "Viola", "Київські солісти" та знаними хоровими колективами.
Його музика звучала на численних міжнародних фестивалях: "Київ-Музик-Фест", "Золотоверхий Київ", "Контрасти", "Прем’єри сезону", фестивалях у Бонні, Аліканте, Кракові, на ГогольFest та багатьох органних форумах Європи й СНД. У 2002–2007 роках Шух очолював Всеукраїнський хоровий фестиваль "Співочий Собор", розвиваючи й популяризуючи українську духовну музику.
Михайло Шух входив до Національної спілки композиторів України (з 1980), з 1999 року – до Всеукраїнської Гільдії кінорежисерів “24/1”, а з 2003 року – до Всесвітньої федерації хорової музики (IFCM).
Композитор раптово помер 8 квітня 2018 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища.
Музика Шуха виконувалася на фестивалях "Київ-Музик-Фест", "Контрасти", "Прем’єри сезону", "Золотоверхий Київ", у Польщі, Німеччині, Грузії, Іспанії, Австралії. Серед колективів, із якими працював композитор, "ARCHI", "Київська камерата", "Sinfonietta", "Viola", "Київські солісти", а також Національна заслужена капела "Думка", хор імені Левка Ревуцького, камерні хори "Київ", "Хрещатик", "Кредо", "Благовіст" та ін.
Як композитор Михайло Шух активно виступав із авторськими програмами в Україні, Польщі, Німеччині та Австралії. Його твори виконували провідні дириґенти – зокрема Пітер Шмельцер та Андре де Квадрос – у співпраці з оркестрами "ARCHI", "Камерата", "Sinfonietta", "Viola", "Київські солісти" та знаними хоровими колективами.
Його музика звучала на численних міжнародних фестивалях: "Київ-Музик-Фест", "Золотоверхий Київ", "Контрасти", "Прем’єри сезону", фестивалях у Бонні, Аліканте, Кракові, на ГогольFest та багатьох органних форумах Європи й СНД. У 2002–2007 роках Шух очолював Всеукраїнський хоровий фестиваль "Співочий Собор", розвиваючи й популяризуючи українську духовну музику.
Михайло Шух входив до Національної спілки композиторів України (з 1980), з 1999 року – до Всеукраїнської Гільдії кінорежисерів “24/1”, а з 2003 року – до Всесвітньої федерації хорової музики (IFCM).
Композитор раптово помер 8 квітня 2018 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища.
Текст: Діана Коломоєць
Джерела:
Шух Михайло Аркадійович // Українська духовна музика. Навчальний посібник для студентів педагогічних вишів. Донбаський державний педагогічний університет.
Режим доступу: https://ukrspiritmuz.net.ua/pages/2_38.html
Composer Mikhail Shukh. Офіційний сайт композитора.
Режим доступу: https://shukh2.wixsite.com/mikhail-shukh
Михайло Шух // "Наша парафія".
Режим доступу: https://parafia.org.ua/person/shuh-myhajlo/
Шух Михайло Аркадійович // Українська духовна музика. Навчальний посібник для студентів педагогічних вишів. Донбаський державний педагогічний університет.
Режим доступу: https://ukrspiritmuz.net.ua/pages/2_38.html
Composer Mikhail Shukh. Офіційний сайт композитора.
Режим доступу: https://shukh2.wixsite.com/mikhail-shukh
Михайло Шух // "Наша парафія".
Режим доступу: https://parafia.org.ua/person/shuh-myhajlo/