The music of this composer is always emotionally rich, masterfully instrumented, full of associations, and despite its philosophical nature, intuitively understandable. This composer is Olena Ilnytska (1977). She studied under Ivan Karabyts and Myroslav Skoryk and was a recipient of the Gaude Polonia program scholarship. She is the author of numerous symphonic, chamber, and vocal works. Her music is actively performed at international music festivals.

The new album in the Ukrainian Live Classic includes three selected works by Olena Ilnytska:
- Symphonic picture "Image symphonique" (2001),
- Concerto for Cello and Orchestra (2010),
- Electronic piece "Univers vivant" (2022).

Symphonic Picture "Image symphonique"

"Image symphonique" was Ilnytska's diploma work during her studies with Ivan Karabyts at the National Music Academy in Kyiv. The piece is programmatic:
"My symphonic work was supposed to be the Big Bang," the composer, who had been interested in the topic of space since childhood, said in an interview. "I read a lot of literature about this Bang, searched for sources about it in the book market – you couldn't just write without knowing all the physical details of the process. Now this theory is somewhat outdated, there are other cosmological theories, but the work was written almost 25 years ago, and I was impressed by those ideas."

The cosmic nature of the music is felt from the first sounds of the work. Ilnytska recounts a specific story about them: "According to the concept, the piece was supposed to start from a 'singular point,' and then everything in sequence. But I didn't tell Karabyts this, I just showed him the notes. And when the work was almost ready, he looked at it and said, 'Listen, don't you think something is missing before this?' I thought, 'Oh my God! How! How before this? According to the concept, it doesn't fit, there was supposed to be a vacuum before this...' And I realized that this vacuum needed to be created! So at the beginning, you hear the fluctuation of the physical vacuum."

Understanding the author's intent, the music is perceived differently: "According to the Big Bang theory, singularity is the initial state of matter-energy characterized by infinite temperature and infinite density. To depict this musically, I created a timbre-dense and mobile musical fabric through micropolyphony."

To write "Image symphonique," the author used computer technology: "There were calculations on the structure... There was the Fibonacci sequence and geometric progression regarding the sections. Regarding harmony... I conducted calculations, starting with this chord-'vacuum': it is a chord from the spectrum. Also, at the end of the piece, I needed everything to 'scatter,' and I did this with the help of a computer, but I had to make adjustments."

Despite all the logic and mathematics of the piece, it is very emotional and alive. Ilnytska's cosmos is bright, timbre-rich, and captivating. The composition is in one movement. Thanks to successful orchestration, it is listened to easily, in one breath.

The symphonic picture, whose recording you will hear in the ULC app, was performed by the pop-symphony orchestra under the direction of Viktor Zdorenko. Recording from 2001.

"For me, each of my works is an experiment. I don't like doing what has already been written. There must be some invention in each work."

Concerto for Cello and Orchestra

The Concerto for Cello and Orchestra was written in 2010 during Ilnytska's internship in the class of Professor Alexander Lasoń at the Karol Szymanowski Academy of Music in Katowice as part of the Polish Ministry of Culture's Gaude Polonia scholarship program.

The composer notes that the Cello Concerto originally arose from a purely musical idea. The cello in this work was supposed to imitate the duduk: "At that time, I was very fascinated by Georgian culture, singing, dancing, language. I studied the Georgian language, danced in the Georgian ensemble 'Iberieli.' Every week at rehearsals, I heard Georgian music, so it couldn't help but manifest in some of my works," the author recalls in an interview.

The cello begins first, really imitating the sounds of the duduk, then other strings join in, seemingly weaving a pattern of light passages around the main sound of the solo instrument, which, as the work develops, either comes to the fore or seems to submerge in the waves of the orchestra's accompaniment.

Later, a philosophical idea was added to the purely musical one: "But in the process of writing, I somehow began to think about one Platonic image, namely about the doctrine of the soul from the dialogue 'Phaedrus.' In this dialogue, the soul is compared to a chariot drawn by two horses. One horse is white, good, and kind, while the other is black, disobedient, symbolizing the high and low beginnings of the human soul. The chariot is driven by reason. The chariot rushes across the surface of the celestial sphere, and the charioteer contemplates true being, that is, the world of ideas. But because of that black horse, which symbolizes passions, the chariot loses its balance and begins to fall down, to the earth, and loses its wings. It falls until it encounters something solid, then it acquires a body. On earth, seeing beauty, justice, or other virtues, which are a reflection of ideas, the soul recalls true being, feels longing and an intense desire to heaven. Then it grows wings and can return to heaven. Of course, in Plato's dialogue, everything is much more complicated, this is just one image, but it is he who determines the mood of my cello concerto."

In it, according to the author herself, the theme of the confrontation between good and evil can be traced. The sound of the cello itself has philosophical depth for the composer: "With my incomplete theological education, I feel this. I studied with the Dominicans for three years, at the Aquinas Institute in Kyiv. I studied philosophy, theology, metaphysics thoroughly, and this education influenced my musical perception."

Ilnytska's techniques are non-trivial, the combination of strings and percussion constantly keeps the listener in tension throughout all 28 minutes of the work. Listening to it today, one can create completely different associations than in 2011.

"This concert is not about war, although I was very sensitive to russia's attack on Georgia in 2008. By the way, my Georgian language teacher said back then, in August 2008, 'What do you think? Crimea is next.' Six years later, it happened."

The Cello Concerto was performed at the 2011 "Premieres of the Season" festival by cellist Zoltan Almashi and the pop-symphony orchestra, conducted by Mykola Lysenko. The recording was made by Dmytro Aryefiev.

"I believe that the 'book I am writing,' that is, what I am creating, will be the world. So I never end my works tragically. This is probably a manifestation of some rudimentary magical thinking in me. I write music about the world I want to be, in which I want to live."

"Univers vivant"

Ilnytska is no stranger to electronic music, with which she became acquainted during her studies at the music academy, taking a course with Alla Zahaykevych. So we did not want to overlook this aspect of her work.

A bonus track in our release is the electronic piece "Univers vivant." Olena Ilnytska wrote it in 2022, after the full-scale invasion of russia in Ukraine. At that time, the composer was abroad. Here’s how she recalls this period in an interview:

"When the war started, I was in Kyiv, evacuated to France. We did many concerts with musicians. I accompanied, but I couldn't write music. There were no conditions for it. I played a lot, but it was impossible to focus on composing. It felt like I was in a cocoon, that under the influence of stress from the war, my brain had turned into an acorn. Alla Zahaykevych helped me a lot during this period. I met her friend Gino Favotti, who teaches electronic music at one of the Paris conservatories. He took care of the permission for me to work in the studio. In this studio, I wrote one electronic piece, "Univers vivant," which later was performed at a concert in Paris, and later in Kyiv and Lviv. Thanks to this, I began to return to creative life."

The piece "Univers vivant" lasts 5 and a half minutes. It manifests life, and the title itself can be translated as "The Universe Alive."

Let's welcome the Universe together with Ilnytska's music on Ukrainian Live Classic!

Олена Ільницька (1977) – композиторка, викладачка, членкиня Національної спілки композиторів України.

Народилася в Тернополі 11 лютого 1977 року. Початкову музичну освіту здобула в Тернопільській музичній школі №3, навчалася у класі фортепіано Тамари Каверіної. Свою першу викладачку згадує з глибокою теплотою: "Вона дуже активно впливала на мою музичну освіту. … Моя вчителька постійно вишукувала щось новеньке для учнів. Одного разу вона дала мені збірку з джазовими п’єсками (Жанни Колодуб, Геннадія Саська, Валентина Сильвестрова – з "Дитячої музики" щось), щоб я обрала твір на свій смак".
Навчалася у Тернопільському музичному училищі імені Соломії Крушельницької на фортепіанному та теоретичному відділах. Ще в той час зацікавилася музикою ХХ століття (Іван Карабиць, Мікалоюс Чюрльоніс, Альфред Шнітке): "Мене це дуже сильно стимулювало, я нарешті зрозуміла, що ось, виявляється, якою може бути музика – те, що я шукала, мабуть, ще з дитинства, зі школи".

У 1996 році вступила до  Національної музичної академії в Києві у клас композиції Івана Карабиця. Її дипломною роботою стала симфонія "Image symphonique" (2001). За задумом композиторки, твір є відображенням Великого вибуху.

У 2004 році закінчила асистентуру-стажування у класі Мирослава Скорика.
З великою теплотою згадує своїх вчителів: "Велика повага до них обох, бо це були талановиті композитори, цікаві й ерудовані творчі особистості. Особливо теплі відчуття мала до Карабиця. … Його смерть стала важкою втратою.... Скорик і Карабиць були геніями й дуже шкода, що земне життя у цих композиторів було не довгим".
У 2010 році брала участь у стипендіальній програмі Міністерства культури Польщі Gaude Polonia (Академія музики Кароля Шимановського, Катовіце, клас композиції Александра Ласоня). Під час стажування написала Концерт для віолончелі з оркестром.

У 2015 році її твір "Серенада" для скрипки та фортепіано увійшов до збірника творів українських композиторів учасників стипендіальної програми "Gaude Polonia" "Барви нової музики в Україні", що вийшов друком у видавництві "Музична Україна".

З 2005 року є членкинею Національної спілки композиторів України.

Учасниця фестивалів сучасної академічної музики "Kyiv Music Fest", "Форум музики молодих", "Прем’єри сезону", "Контрасти", "Київські прем’єри", "Дні української музики у Варшаві", “Ukrainian Contemporary Music Festival” (USA), "19.Tage der Neuen Musik Bamberg".

Учасниця проєктів "Шопен: Транскрипції нашого часу" та "Pandemic Media Space" (2010, 2020-2021).

Володарка Гран-прі Конкурсу композиторів за найкращий конкурсний твір "Майстерні інтерпретації сучасної музики" (2019, 2022).

Критики називають її музику "невловимо асоціативною". Сама ж композиторка вважає собі близькими за духом таких композиторів, як Бах, Лігеті, Ксенакіс, Тертерян, Сильвестров...

Олена Ільницька зізнається, що для творчості їй потрібна тиша і спокій: "Все інше я собі знайду, ідеї – не питання, їх можна брати будь-де". Композиторка в інтервʼю зазначає, що до повномасштабної війни в Україні її як правило надихали космологічні, наукові чи філософські ідеї.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році евакуювалася з Києва до Франції, де народився її електронний твір “Univers vivant” та великий твір для симфонічного оркестру з хором "To Victory", який був виконаний на закритті фестивалю "Дні української музики у Варшаві" під дириґуванням Романа Реваковича.
У 2023-2024 роках стала стипендіаткою Міжнародного будинку мистецтв Вілла "Конкордія" (Бамберг, Німеччина), де, зокрема, написала камерний твір “Agnus Dei”.
У доробку Ільницької — симфонічні, хорові і камерні твори. Її творчості характерний "філософський підхід і глибина творчого бачення" (Євген Станкович), авторка відзначається "винятковим відчуттям часу і музичної фактури" (Ганна Гаврилець), активно працює в царині спектральної та електронної музики. Серед творів Ільницької особливу увагу привертають:

• 
  
• *Симфонічна картина для великого симфонічного оркестру (2001)
• * Камерна кантата на слова Василя Стуса для сопрано та струнного квартету (2002);
• * Sinfonietta (2003);
• * Sinfonia piccola для камерного ансамблю (2004);
• * Сарабанда для віолончелі соло (2009)
• * Концерт для віолончелі з оркестром (2010);
• * Вісім обробок українських народних весільних пісень для голосу та симфонічного оркестру (2011);
• * Фантазія для орга́на (2010);
• * "Et vidi caelum novum et terram novam" для труби і орга́на (2011);
• * Прелюдія для скрипки соло (2012);
• * Ноктюрн для віолончелі соло (2013);
• * Серенада для скрипки і фортепіано (2015);
• * Ноктюрн 1 для фортепіано (2019);
• * Ноктюрн 2 для фортепіано (2020);
• * "Clouds in the sky" для сопрано, скрипки, віолончелі і фортепіано (2020);
• * Кантата для симфонічного оркестру з хором “To Victory” (2022)
• * Електронний твір “Univers vivant” (2022)
• * “Agnus Dei” для голосу і камерного оркестру (2023).

"Як правило, коли я закінчую один твір, то й не починаю новий, бо вийде одне й те саме. У мене небагато творів: дехто у моєму віці уже має двісті композицій. Але навіщо? Я не хочу повторюватись", – говорить композиторка.

Олена Ільницька також працює на викладацькій ниві: з 2001 року викладала композицію на факультеті музичного мистецтва Київської дитячої Академії мистецтв. З 2002 по 2022 рік викладала на кафедри композиції Національної музичної академії. Нині працює у Дитячій школі мистецтв №6 імені Жуковського, Київській дитячій музичній школі №15. Організаторка фестивалю "Українські композитори ХІХ столітті – дітям" (2022).