Verbytskyi Mykhaylo. Biography

Mykhaylo Verbytskyi (1815, Yavirnyk-Ruskyi near Przemyśl (Poland) - 1870, Mlyny village (Poland) - Ukrainian composer of the Romantic era, the first Western Ukrainian professional composer, founder of the so-called "Przemyśl" professional school of composers), creator of choral style in Galicia, choral conductor, virtuoso guitarist (introduced the fashion for guitar in Galicia, wrote a textbook for playing the guitar), a priest of the Ukrainian Greek Catholic Church. One of the first Ukrainian composers who gave impetus to the development of professional music in Galicia, the author of the melody of the State Anthem of Ukraine "Glory and Freedom of Ukraine Has not yet Perished." Verbytskyi was described as "awakener of the national spirit in Galicia" by XX century prominent poet Ivan Franko.

Thanks to a relative, Bishop of Przemyśl, Bishop of the UGCC Ivan Snigurskyi, Verbytskyi studied at the Przemyśl Gymnasium, sang in the choir of the Greek Catholic Church, which operated a music school (founded by Bishop Snigurskyi in 1828). At the music school, Verbytskyi studied music theory and composition under the Czech Alois Nanke guidance.
 
Feeling his spiritual vocation, in 1834, Verbytskyi entered the Lviv Theological Seminary. During this period, he began to study guitar and compose his first works in the genre of choral music (church and secular) and solo vocal. Due to family circumstances, he was forced to stop studying at the seminary. In 1846 he returned to Przemyśl. He worked in the consistory, taught calligraphy at the Deacon-Teacher Institute. To improve his composing skills, he took private lessons from the regent of Latin Church F. Lorenz. In 1848 he became an active participant in the theatrical movement at the Ukrainian Amateur Theater in Przemyśl. He performed as an actor, singer, wrote music for many performances ("Verkhovyntsi," "Cossack and Hunter," "Protsykha," "Soldier-Wizard," etc.). In 1850 he was appointed a priest and served as a pastor in Przemyśl Greek Catholic diocese villages. From 1864 he collaborated with the Ruska Besida Theater in Lviv, for which he created many musical stage compositions, particularly for the play "Pidhoryany" by I. Hushalevych. At the end of his life, Verbytskyi was engaged in the pedagogical activity; his students were priests-composers Victor Matyuk and Porphyriy Bazhanskyi.

The music of Verbytsky was influenced by romanticism. As a composer, he paid crucial attention to the musical tradition of the Greek Catholic spiritual world. The composer's legacy includes one complete Liturgy for mixed choir (1847) and more than 30 small compositions for biblical texts, in particular, "I Sing You," "Cherubikon," "Holy God," "Our Father," "Angel Singing" and others. Verbytskyi highly appreciated secular choral music too (choral works on the words of V. Shashkevych, in particular, "Singing," "Pity," "Farewell" and Yu. Fedkovych ("Bow"), etc.), and instrumental music (he is an author of ten symphonies, two orchestral polonaises, suites).
In about 1863, he wrote the song "Glory and Freedom of Ukraine Has not yet Perished" on the words of P. Chubynskyi, which became the State Anthem of Ukraine.

Listen to music
Слухати музику

Михайло Вербицький. Біографія

Михайло Михайлович Вербицький (1815, с. Явірник-Руський біля Перемишля (Польща) - 1870, с. Млини (Польща) – український композитор доби романтизму, перший західноукраїнський композитор-професіонал, засновник, т. зв. «перемиської» професійної композиторської школи, творець хорового стилю в Галичині, хоровий диригент, віртуоз-гітарист (запровадив моду на гітару в Галичині, написав підручник гри на гітарі), священик УГКЦ. Один з перших українських композиторів, хто дав поштовх до розвитку професійної музики в Галичині, автор мелодії національного гімну «Ще не вмерла Україна». За висловом Івана Франка - «будитель народного духу в Галичині».
Завдяки родичу, перемишльському владиці, єпископу УГКЦ Івану Снігурському, М. Вербицький навчався в Перемишльській гімназії, співав у хорі греко-католицької церкви, при якій діяла музична школа (заснована єп. І. Снігурським в 1828 р.). В музичній школі, М. Вербицький  під керівництвом чеха Алоїза Нанке вивчав теорію музики та композицію. 
Відчуваючи духовне покликання, у 1834 р. М. Вербицький вступив до Львівської духовної семінарії. В цей період почав навчатися гри на гітарі а також компонувати перші твори в жанрі хорової музики (церковної та світської) та сольної вокальної. Через сімейні обставини, змушений був припинити навчання в семінарії. У 1846 р. повернувся до Перемишля. Працював у консисторії, викладав каліграфію в Дяко-вчительському інституті. Для вдосконалення композиторської майстерності брав приватні уроки в регента латинської катедри Ф. Лоренца. В 1848 р. став активним учасником театрального руху в українському аматорському театрі в Перемишлі. Виступав як актор, співак, написав музику для багатьох вистав («Верховинці», «Козак і охотник», «Проциха», «Жовнір-чарівник» та ін.). В 1850 р. висвячений на священика і служив парохом у селах Перемишльської греко-католицької єпархії. Від 1864 р. співпрацював з театром «Руська Бесіда» у Львові, для якого створив чимало музичних сценічних композицій, зокрема до вистави "Підгоряни" I. Гушалевича. Наприкінці життя М. Вербицький займався педагогічною діяльністю, його учнями були священники-композитори Віктор Матюк та Порфирій Бажанський.

Композиторська творчість М. Вербицького сформувалася на засадах романтизму. У композиторській творчості значну увагу приділяв музичній традиції греко-католицької духовної творчості. У доробку композитора одна повна Літургія для мішаного хору (1847) і понад 30 невеликих композицій на біблійні тексти, зокрема, «Тебе поєм», «Іже херувими», «Святий Боже», «Отче наш», «Ангел вопіяше» та ін. Важливе місце у творчому доробку М. Вербицького відведено світській хоровій (хорові твори на слова В. Шашкевича, зокрема «Заспів», «Жаль», «Прощання», Ю. Федьковича («Поклін») та ін.), та інструментальній музиці (автор десяти симфоній, двох оркестрових полонезів, сюїти). Приблизно в 1863 р. написав солоспів «Ще не вмерла Україна» на слова наддніпрянця П. Чубинського, що стала національним і державним гімном України.
Література:
Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ — ХХ ст. Тернопіль 2000. 339 с.
Бермес І. Михайло Вербицький: штрихи до творчого портрета композитора (до 200-річчя від дня народження). Культура України. Випуск 50. 2015. С.4-14.