Ostap Manulyak. Biography
Ostap Manulyak (1983) is a Ukrainian composer, performer, educator, lecturer, and initiator of artistic projects. He holds a Ph.D. and serves as acting head of the composition department at the Mykola Lysenko Lviv National Music Academy. Manulyak is a recipient of the Levko Revutskyi Prize (2010), Mykola Leontovych Prize (2020), Stanislav Lyudkevych Prize (2021), and Borys Lyatoshynskyi Prize (2024). He is a member of the board of the Lviv branch of the National Union of Composers of Ukraine.
Born in Lviv into the family of composer, arranger, founder, and first leader of the VIA "Vatra," Mykhailo Manulyak, Ostap studied composition at the Mykola Lysenko Lviv State Music Academy under Viktor Kaminskyi's composition class, Myroslav Skoryk's instrumentation class, and Bohdana Frolyak's polyphony class. He was twice a scholarship recipient of the Gaude Polonia program. In 2006, he studied composition at the Krakow Music Academy under Zbigniew Bujarski, and in 2011, he interned at the Studio for Electroacoustic Music (SME) of the Krakow Music Academy under the direction of Marek Choloniewski. He has also participated in numerous masterclasses on contemporary music (COURSE, UKHO) led by renowned composers such as Samuel Andreyev (Canada), Carola Bauckholt (Germany), Stefano Gervasoni (Italy), Serhiy Pilyutikov (Ukraine), Bogusław Schaeffer (Poland), Gerhard Stäbler (Germany), and others.
Since 2007, in addition to chamber, choral, and symphonic music, Ostap Manulyak has also been regularly working in the field of electroacoustics, combining fixed composition forms with live interaction among various aspects of musical texture, transforming sound material through kinetic performance gesture and audiovisual interaction. An important aspect of Ostap Manulyak's creativity is the perception of new technologies as augmentation of acoustic instruments.
In addition to his compositional activities, since 2006, he has actively conducted musicological research. During the period 2006-2010, contemporary sacred music was at the center of the artist's attention (in 2009, he defended his doctoral dissertation dedicated to the issues of contemporary Ukrainian sacred music). Since 2009, he has been a lecturer at the Mykola Lysenko Lviv National Music Academy, and since 2014, he has been the head of the Experimental Educational Laboratory/Studio of Electroacoustic Music (EESEM) at the Lviv National Music Academy. From 2011 to 2017, his research was mainly associated with a wide range of issues in contemporary music in general and electroacoustic music in particular. Since 2018, he has focused on researching interdisciplinary interactions and the influence of socio-political processes on the trends in the development of contemporary music.
In 2018-19, as a Fulbright Program scholar, he implemented his project at the Center for Computer Research in Music and Acoustics at Stanford University (California, USA).
Ostap Manulyak is the laureate of the International Composer Competition named after Myroslav Skoryk, he was awarded a special prize from Oana and Simon Camartin (Switzerland) for the composition "Monologue/Dialogue/Polylogue" for double bass and symphony orchestra (2023), is a co-founder of the Artistic Association NURT, curator of the VOX ELECTRONICA Festival of Electroacoustic Music, and co-curator of the TETRAMATIKA Festival of Audiovisual Art.
Among Ostap Manulyak's works are: Concerto for Double Bass and Symphony Orchestra, Concerto for Piano and Symphony Orchestra, "Psalms of David" for two mixed choirs, soloists, and symphony orchestra, "Visions. Isaiah, Chapter 35" for choir and symphony orchestra, "Reprogression" for large ensemble/orchestra, "Music on the Second Section of the Gospel of Luke" for violin and string orchestra, "Akathist" for soprano and male choir, "Chopin...Impressions" for flute, oboe, violin, cello, and piano, "Trees" for flute, clarinet, violin, cello, piano, and electronics, "Oracle II" for flute, oboe, clarinet, bassoon, horn, and electronics, "A Quick Glance at the Landscape" [Hommage a Pierre Boulez] for flute, clarinet, violin, cello, percussion, and piano, "Fire" for violin and ensemble, chamber-instrumental cycles "Transgressions", "Chronicles", "Aeolian Processes/Saltations", "Liberation from the Flat World", "Axonometry II" for flute and electronics, Music for Solo Clarinet, Music for Solo Horn, "Lithos" for fixed media and video, "Reprogression 2" – a quadraphonic electroacoustic composition for fixed media, and other chamber, choral, and electroacoustic works.
Born in Lviv into the family of composer, arranger, founder, and first leader of the VIA "Vatra," Mykhailo Manulyak, Ostap studied composition at the Mykola Lysenko Lviv State Music Academy under Viktor Kaminskyi's composition class, Myroslav Skoryk's instrumentation class, and Bohdana Frolyak's polyphony class. He was twice a scholarship recipient of the Gaude Polonia program. In 2006, he studied composition at the Krakow Music Academy under Zbigniew Bujarski, and in 2011, he interned at the Studio for Electroacoustic Music (SME) of the Krakow Music Academy under the direction of Marek Choloniewski. He has also participated in numerous masterclasses on contemporary music (COURSE, UKHO) led by renowned composers such as Samuel Andreyev (Canada), Carola Bauckholt (Germany), Stefano Gervasoni (Italy), Serhiy Pilyutikov (Ukraine), Bogusław Schaeffer (Poland), Gerhard Stäbler (Germany), and others.
Since 2007, in addition to chamber, choral, and symphonic music, Ostap Manulyak has also been regularly working in the field of electroacoustics, combining fixed composition forms with live interaction among various aspects of musical texture, transforming sound material through kinetic performance gesture and audiovisual interaction. An important aspect of Ostap Manulyak's creativity is the perception of new technologies as augmentation of acoustic instruments.
In addition to his compositional activities, since 2006, he has actively conducted musicological research. During the period 2006-2010, contemporary sacred music was at the center of the artist's attention (in 2009, he defended his doctoral dissertation dedicated to the issues of contemporary Ukrainian sacred music). Since 2009, he has been a lecturer at the Mykola Lysenko Lviv National Music Academy, and since 2014, he has been the head of the Experimental Educational Laboratory/Studio of Electroacoustic Music (EESEM) at the Lviv National Music Academy. From 2011 to 2017, his research was mainly associated with a wide range of issues in contemporary music in general and electroacoustic music in particular. Since 2018, he has focused on researching interdisciplinary interactions and the influence of socio-political processes on the trends in the development of contemporary music.
In 2018-19, as a Fulbright Program scholar, he implemented his project at the Center for Computer Research in Music and Acoustics at Stanford University (California, USA).
Ostap Manulyak is the laureate of the International Composer Competition named after Myroslav Skoryk, he was awarded a special prize from Oana and Simon Camartin (Switzerland) for the composition "Monologue/Dialogue/Polylogue" for double bass and symphony orchestra (2023), is a co-founder of the Artistic Association NURT, curator of the VOX ELECTRONICA Festival of Electroacoustic Music, and co-curator of the TETRAMATIKA Festival of Audiovisual Art.
Among Ostap Manulyak's works are: Concerto for Double Bass and Symphony Orchestra, Concerto for Piano and Symphony Orchestra, "Psalms of David" for two mixed choirs, soloists, and symphony orchestra, "Visions. Isaiah, Chapter 35" for choir and symphony orchestra, "Reprogression" for large ensemble/orchestra, "Music on the Second Section of the Gospel of Luke" for violin and string orchestra, "Akathist" for soprano and male choir, "Chopin...Impressions" for flute, oboe, violin, cello, and piano, "Trees" for flute, clarinet, violin, cello, piano, and electronics, "Oracle II" for flute, oboe, clarinet, bassoon, horn, and electronics, "A Quick Glance at the Landscape" [Hommage a Pierre Boulez] for flute, clarinet, violin, cello, percussion, and piano, "Fire" for violin and ensemble, chamber-instrumental cycles "Transgressions", "Chronicles", "Aeolian Processes/Saltations", "Liberation from the Flat World", "Axonometry II" for flute and electronics, Music for Solo Clarinet, Music for Solo Horn, "Lithos" for fixed media and video, "Reprogression 2" – a quadraphonic electroacoustic composition for fixed media, and other chamber, choral, and electroacoustic works.
Text created by Victoriia Antoshevska.
Translated into English by Taras Demko.
Translated into English by Taras Demko.
Almashi Zoltan. Biography
Stefania Turkevych (1898-1977) was born in L’viv, one of the cultural epicenters of Galicia. During her lifetime, Galicia was part of the Austrian Empire, then Poland, then part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. This region bore the marks of Austrian, Hungarian, Lithuanian, Russian, and Polish influence and would soon witness the rise of the Soviet state. Turkevych’s father and grandfather were priests, and her mother was a pianist. Turkevych herself played piano, harp, and harmonium.1 Her prodigious talent led her to study in Vienna (1914-16; 1921-25), at the L’viv Conservatory (1918-19), and at the Prague Conservatory and the Ukrainian Free University in Prague (1930-34). Her early education was remarkably cosmopolitan.
Turkevych’s compositional language is unique.
Although one can hear the technical influence of Schoenberg and can detect certain expressionist tendencies, her music is generally quite lyrical, with occasional folk influence. This is typical of Turkevych’s style: she walks the line between tonality and expressionism—especially in her art songs—occasionally incorporating elements of pointillism and impressionism.
Turkevych displayed an early proclivity for composition. During her time at the L’viv Conservatory, she composed a series of liturgical works for the choir at St. George’s Cathedral, the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church.6 Shortly after marrying the rising Ukrainian-German expressionist painter Robert Lisowski in 1925,7 Turkevych moved to Berlin and studied composition privately with Arnold Schoenberg (1874-1951) and Franz Shreker (1878-1934). Turkevych earned a PhD in Musicology from the Ukrainian Free University in Prague in 1934, becoming the first woman from Galicia to receive a doctorate. Her boldly nationalistic dissertation was entitled “Ukrainian Folklore in Russian Operas.” She is now considered Ukraine’s first female composer.8 Immediately after receiving her PhD, Turkevych returned to L’viv, where she taught at the L’viv National Music Academy (sometimes called the L’viv Conservatory). She maintained this position until 1939, when she began working as a coach and accompanist at the L’viv National Opera alongside her sister, Irina Martynec (an opera singer). It was here that the two sisters met prima ballerina Daria NyzankiwskaSnihurowycz, who would become an important co-collaborator both in Ukraine and on Canadian soil more than 30 years later (for the premiere of Turkevych’s 1969 operaballet, Серце Оксани).
The 1940s through the 1970s represent Turkevych’s most prolific compositional period. Her Ukrainian-language operas from this era are particularly worthy of note— among them Серце Оксани (The Heart of Oksana), which was commissioned in 1969 by the Winnipeg division of Prosvita. This organization, founded in late nineteenth-century Ukraine to promote Ukrainian culture through literature, scholarship, and the arts, later took root in Canada
Turkevych displayed an early proclivity for composition. During her time at the L’viv Conservatory, she composed a series of liturgical works for the choir at St. George’s Cathedral, the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church.6 Shortly after marrying the rising Ukrainian-German expressionist painter Robert Lisowski in 1925,7 Turkevych moved to Berlin and studied composition privately with Arnold Schoenberg (1874-1951) and Franz Shreker (1878-1934). Turkevych earned a PhD in Musicology from the Ukrainian Free University in Prague in 1934, becoming the first woman from Galicia to receive a doctorate. Her boldly nationalistic dissertation was entitled “Ukrainian Folklore in Russian Operas.” She is now considered Ukraine’s first female composer.8 Immediately after receiving her PhD, Turkevych returned to L’viv, where she taught at the L’viv National Music Academy (sometimes called the L’viv Conservatory). She maintained this position until 1939, when she began working as a coach and accompanist at the L’viv National Opera alongside her sister, Irina Martynec (an opera singer). It was here that the two sisters met prima ballerina Daria NyzankiwskaSnihurowycz, who would become an important co-collaborator both in Ukraine and on Canadian soil more than 30 years later (for the premiere of Turkevych’s 1969 operaballet, Серце Оксани).
Остап Мануляк. Біографія
Остап Мануляк (1983) – український композитор, виконавець, педагог, лектор та ініціатор мистецьких проєктів. Доктор філософії, виконуючий обовʼязки завідувача кафедри композиції Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. Лауреат премій імені Левка Ревуцького (2010), імені Миколи Леонтовича (2020), імені Станіслава Людкевича (2021) та премії імені Бориса Лятошинського (2024). Член правління Львівської організації Національної спілки композиторів України.
Народився у Львові в сімʼї композитора, аранжувальника, засновника і першого керівника ВІА “Ватра” Михайла Мануляка. Навчався як композитор у Львівській державній музичній академії імені Миколи Лисенка (клас композиції Віктора Камінського, клас інструментування Мирослава Скорика, клас поліфонії Богдани Фроляк). Двічі стипендіат програми Gaude Polonia. У 2006 році навчався композиції у Краківській музичній академії у Збіґнєва Буярського, а у 2011 – стажувався в Студії електроакустичної музики (SME) Краківської музичної академії під керівництвом Марека Холонєвського. Також брав участь у численних майстеркласах нової музики (COURSE, UKHO) під керівництвом таких відомих композиторів як Семюел Андреєв (Канада), Карола Баукхольт (Німеччина), Стефано Джервазоні (Італія), Сергій Пілютіков (Україна), Боґуслав Шеффер (Польща), Ґерхард Штеблєр (Німеччина) та інші.
З 2007 року окрім камерно-інструментальної, хорової та симфонічної музики, також регулярно працює у сфері електроакустики, поєднуючи форми фіксованої композиції із живою взаємодією між різними аспектами музичної тканини, трансформацією звукового матеріалу кінетичним виконавським жестом та аудіовізуальною інтеракцією. Важливим у творчості Остапа Мануляка є сприйняття нових технологій як ауґментації акустичних інструментів.
Окрім композиторської діяльності від 2006 року також активно проводить музикознавчі дослідження. У період 2006-2010 років у центрі уваги митця була сучасна сакральна музика (у 2009 році захистив кандидатську дисертацію присвячену проблематиці сучасної української сакральної музики). 3 2009 року – викладач Львівської національної музичної академії імені Лисенка, з 2014 – керівник Експериментальної освітньої лабораторії/студії електроакустичної музики (EESEM) при Львівській національній музичній академії. Упродовж 2011-2017 років його дослідження були пов’язані в основному з широким аспектом проблематики сучасної музики загалом і електроакустичної зокрема. Від 2018 року зосереджується на дослідженні інтердисциплінарних взаємодій та впливу соціополітичних процесів на тенденції розвитку сучасної музики.
У 2018-19 роках як стипендіат Програми Фулбрайта, реалізовував свій проект у Центрі комп’ютерних досліджень музики та акустики Стенфордського Університету (Каліфорнія, США).
Лауреат Міжнародного композиторського конкурсу імені Мирослава Скорика, нагороджений спеціальною премією Оани та Сімона Камартінів (Швейцарія) за твір “Монолог/Діалог/Полілог” для контрабасу та симфонічного оркестру (2023).
Є співзасновником Мистецького об’єднання НУРТ, куратором Фестивалю електроакустичної музики VOX ELECTRONICA, співкуратором Фестивалю аудіовізуального мистецтва ТЕТРАМАТИКА.
Серед творів Остапа Мануляка: Концерт для контрабасу та симфонічного оркестру, Концерт для фортепіано та симфонічного оркестру, «Псалми Давидові» для двох мішаних хорів, солістів та симфонічного оркестру, “Візії. Ісая, глава 35” для хору та симфонічного оркестру, “Репрогресія” для великого ансамблю/оркестру, "Музика на другий розділ Євангелія від Луки" для скрипки та струнного оркестру, "Акафіст" для сопрано та чоловічого хору, “Шопен…Враження” для флейти, гобою, скрипки, віолончелі та фортепіано, “Дерева” для флейти, кларнету, скрипки, віолончелі, фортепіано та електроніки, “Оракул II” для флейти, гобою, кларнету, фаготу, валторни та електроніки, “Швидкий погляд на ландшафт” [Hommage a Pierre Boulez] для флейти, кларнету, скрипки, віолончелі, ударних та фортепіано, “Fire” для скрипки та ансамблю, камерно-інструментальні цикли "Трансгресії", "Хроніки", "Еолові процеси/Сальтації", "Визволення з плаского світу", "Аксонометрія II" для флейти та електроніки, Музика для кларнету соло, Музика для валторни соло, “Lithos” для фіксованого запису та відеоряду, “Репрогресія 2” – чотириканальна електроакустична композиція для фіксованого запису та інші камерні, хорові та електроакустичні твори.
Народився у Львові в сімʼї композитора, аранжувальника, засновника і першого керівника ВІА “Ватра” Михайла Мануляка. Навчався як композитор у Львівській державній музичній академії імені Миколи Лисенка (клас композиції Віктора Камінського, клас інструментування Мирослава Скорика, клас поліфонії Богдани Фроляк). Двічі стипендіат програми Gaude Polonia. У 2006 році навчався композиції у Краківській музичній академії у Збіґнєва Буярського, а у 2011 – стажувався в Студії електроакустичної музики (SME) Краківської музичної академії під керівництвом Марека Холонєвського. Також брав участь у численних майстеркласах нової музики (COURSE, UKHO) під керівництвом таких відомих композиторів як Семюел Андреєв (Канада), Карола Баукхольт (Німеччина), Стефано Джервазоні (Італія), Сергій Пілютіков (Україна), Боґуслав Шеффер (Польща), Ґерхард Штеблєр (Німеччина) та інші.
З 2007 року окрім камерно-інструментальної, хорової та симфонічної музики, також регулярно працює у сфері електроакустики, поєднуючи форми фіксованої композиції із живою взаємодією між різними аспектами музичної тканини, трансформацією звукового матеріалу кінетичним виконавським жестом та аудіовізуальною інтеракцією. Важливим у творчості Остапа Мануляка є сприйняття нових технологій як ауґментації акустичних інструментів.
Окрім композиторської діяльності від 2006 року також активно проводить музикознавчі дослідження. У період 2006-2010 років у центрі уваги митця була сучасна сакральна музика (у 2009 році захистив кандидатську дисертацію присвячену проблематиці сучасної української сакральної музики). 3 2009 року – викладач Львівської національної музичної академії імені Лисенка, з 2014 – керівник Експериментальної освітньої лабораторії/студії електроакустичної музики (EESEM) при Львівській національній музичній академії. Упродовж 2011-2017 років його дослідження були пов’язані в основному з широким аспектом проблематики сучасної музики загалом і електроакустичної зокрема. Від 2018 року зосереджується на дослідженні інтердисциплінарних взаємодій та впливу соціополітичних процесів на тенденції розвитку сучасної музики.
У 2018-19 роках як стипендіат Програми Фулбрайта, реалізовував свій проект у Центрі комп’ютерних досліджень музики та акустики Стенфордського Університету (Каліфорнія, США).
Лауреат Міжнародного композиторського конкурсу імені Мирослава Скорика, нагороджений спеціальною премією Оани та Сімона Камартінів (Швейцарія) за твір “Монолог/Діалог/Полілог” для контрабасу та симфонічного оркестру (2023).
Є співзасновником Мистецького об’єднання НУРТ, куратором Фестивалю електроакустичної музики VOX ELECTRONICA, співкуратором Фестивалю аудіовізуального мистецтва ТЕТРАМАТИКА.
Серед творів Остапа Мануляка: Концерт для контрабасу та симфонічного оркестру, Концерт для фортепіано та симфонічного оркестру, «Псалми Давидові» для двох мішаних хорів, солістів та симфонічного оркестру, “Візії. Ісая, глава 35” для хору та симфонічного оркестру, “Репрогресія” для великого ансамблю/оркестру, "Музика на другий розділ Євангелія від Луки" для скрипки та струнного оркестру, "Акафіст" для сопрано та чоловічого хору, “Шопен…Враження” для флейти, гобою, скрипки, віолончелі та фортепіано, “Дерева” для флейти, кларнету, скрипки, віолончелі, фортепіано та електроніки, “Оракул II” для флейти, гобою, кларнету, фаготу, валторни та електроніки, “Швидкий погляд на ландшафт” [Hommage a Pierre Boulez] для флейти, кларнету, скрипки, віолончелі, ударних та фортепіано, “Fire” для скрипки та ансамблю, камерно-інструментальні цикли "Трансгресії", "Хроніки", "Еолові процеси/Сальтації", "Визволення з плаского світу", "Аксонометрія II" для флейти та електроніки, Музика для кларнету соло, Музика для валторни соло, “Lithos” для фіксованого запису та відеоряду, “Репрогресія 2” – чотириканальна електроакустична композиція для фіксованого запису та інші камерні, хорові та електроакустичні твори.
Текст: Вікторія Антошевська