Mykola Kolessa (b. 1903, Sambir – d.2006, Lviv) 
Prominent Ukrainian composer, conductor, pedagogue, public figure.

In 1924, Kolessa began studying at the Faculty of Philosophy and Slavic Studies at Charles University in Prague. He attended harmony courses under Fedir Yakymenko and conducting lessons under Platonida Shchurovska at the Music Faculty of the Drahomanov Pedagogical Institute. In 1925-1928, Kolessa studied under Vítězslav Novák, Otakar Ostrčil and Pavlo Diedichkо at the Composition and Conducting Department of the Prague Conservatory.

During those years, he wrote the Ukrainian Suite, Symphonic Variations, and piano pieces: Dribnychky (Trivia) and Passacaglia, Scherzo and Fugue. After returning to Lviv, Kolessa organized concerts, was one of the founders of the Union of Ukrainian Professional Musicians, worked extensively as a conductor, and wrote a book for conductors, which is still used by music students. The 1930s were an especially fruitful time for the composer. He created a suite (Scenes of Hutsulshchyna), an orchestral and choral composition (Lemko Wedding), folk songs, as well as choral arrangements and romances based on poems by Ukrainian poets.

After the war, Kolessa continued working as a conductor. He conducted the symphony orchestras of the Lviv Philharmonic and the Lviv Opera and Ballet Theatre (1944-1947). Kolessa worked as artistic director and chief conductor of the Trembita choir from 1946-1948, wrote choral pieces based on poetry by Taras Shevchenko, Stepan Rudanskyi, Pavlo Tychyna, Maksym Rylskyi, Lina Kostenko, Rostyslav Bratun, etc., romances (In the Land of Blossoming Cherries and Children’s Dreams), and held several administrative positions (in 1956-1965, Kolessa was rector of the Mykola Lysenko Conservatory in Lviv).

Mykola Kolessa was awarded numerous titles and prizes: People’s Artist of Ukraine, the Taras Shevchenko National Award, Hero of Ukraine for outstanding personal services to the Ukrainian state. He died in Lviv in 2006.

Mykola Kolessa is the founder of the Western Ukrainian school of conducting.

His compositions are marked by impressionist and symbolic elements, and the exquisite use of urban and neo-folk techniques, which places them into the general spiritual and cultural tradition of Europe.

• Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
• Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska

Микола Філаретович Колесса (1903, м. Самбір - 2006, м. Львів) – видатний український композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч.

Походив з видатного роду Колесс. З 1911 року навчався у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка у Львові, роки Першої світової війни пробув у Відні, де здобував музичну освіту в школі Маріетти де Джеллі. Після повернення до Львова закінчив навчання в гімназії і в 1922 вступив в Ягеллонський університет у Кракові на медичний факультет, проте вже через рік покинув медицину. 

В 1924 році починає навчання у Карловому університеті в Празі на факультеті філософії та славістики, паралельно відвідує заняття гармонії у Федора Якименка та диригування у Платоніди Щуровської на музичному факультеті педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова.

В 1925-1928 роках Микола Колесса навчався на відділі композиції та диригування Празької консерваторії в класі диригування Отакара Острчіла і Павла Дєдічка, в класі композиції Вітезслава Новака. У доробку композитора з'являються такі твори: «Українська сюїта», Варіації для симфонічного оркестру, фортепіанні цикли «Дрібнички» та «Пасакалія, скерцо і фуга». Після повернення до Львова Микола Колесса бере діяльну участь у організації концертів, входить до числа засновників Союзу Українських Професійних Музик (СУПРоМ), активно діє на диригентській ниві, пише підручник для диригентів, яким до сьогодні користуються студенти музичних навчальних закладів. Тридцяті роки особливо плідні в композиторської творчості. Митець створює цикл «Картинки Гуцульщини», оркестрово-хоровий цикл «Лемківське весілля», обробки народних пісень та хори й солоспіви на вірші українських поетів тощо.

Після війни Микола Колесса продовжує інтенсивно працювати як диригент (виступає з симфонічними оркестрами Львівської філармонії, Театру опери та балету (1944-1947), художній керівник і головний диригент хорової капели «Трембіта» (1946-1948), творчо працює (хори на слова Тараса Шевченка, Степана Руданського, Павла Тичини, Максима Рильського, Ліни Костенко, Ростислава Братуня та ін., солоспіви, зокрема цикли «В краю квітучої вишні» та «Дитячі сни»), займає адміністративні посади (у період 1956-1965 роках Микола Колесса був ректором Львівської державної консерваторії імені Миколи Лисенка).

Видатні досягнення творчої діяльності Миколи Колесси були високо оцінені багатьма нагородами. Він отримав почесне звання Народного артиста України, був відзначений премією імені Тараса Шевченка в галузі композиції, йому було присвоєно звання «Герой України» за визначні особисті заслуги перед Українською державою. Помер Микола Філаретович Колесса у 2006 році у Львові.

Миколу Колессу по праву можна вважати засновником західноукраїнської диригентської школи, з якої згодом вийшли провідні митці зі світовим іменем. Творча спадщина М. Колесси відзначається вишуканим використанням імпресіоністичних, символістичних, урбаністичних, неофольклорних прийомів, що вписує її в загальноєвропейську духовну традицію.


Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська

Література:
Кияновська Л. Син століття Микола Колесса в українській культурі XX віку.: Сім новел з життя артиста. Львів, 2003. 294 с.
Паламарчук О. Микола Колесса. Київ, 1989. 79 с.