Viltaliy Kyreiko (1926-2016), a Ukrainian composer, musicologist, teacher. Laureate of Mykola Lysenko Award (1985), Ivan Nechuy-Levytskyi Award (2003), Volodymyr Vernadskyi Award (2005).

The future artist was born on December 23, 1926, in the picturesque village of Shyroke in the Sicheslav region (now Solonyanskyi district of the Dnipropetrovsk region) in an educated rural family. The Kyreiko`s family was of Cossack origin and did not experience serfdom, which is why Vitaliy throughout his life was distinguished by his independence, inner strength, and great love for everything Ukrainian. Both of his parents – a father-teacher and a mother-educator – nurtured his son's passion for music from childhood. Already at the age of 14, the boy, without even elementary musical education, began to write his first pieces.

Vitaliy developed the idea to study music professionally during the Second World War. From the age of 15, he worked with his father as a concertmaster at the Kobeliaky Drama Theater. After the death of his father in 1943 and the liberation of Kobeliaky from the Nazis, Vitaliy organized an amateur choir and as an accompanist performed concerts for the citizens and wounded soldiers. Then the self-taught musician decided to get closer to his dream by sending the sheet music of his own works to the Committee on Arts under the Council of Ministers of the Ukrainian SSR. 17-year-old Kyreiko received approval and an offer to come to Kyiv for an audition. The talented young man was admitted to the Kyiv Conservatory at the composition faculty without exams, and also got a job as a concertmaster for the Song and Dance Ensemble under the Political Administration of the First Ukrainian Front under the leadership of Lidiya Chernyshova.

Vitaliy Kyreiko was lucky with the teachers at the conservatory: composition was taught by Levko Revutskyi (for who he became one of the most favorite students), instrumentation by Borys Lyatoshynskyi and Hlib Taranov, analysis of musical forms by Mykhaylo Skorulskyi, polyphony and counterpoint by Mykola Vilinskyi, and harmony by Mykhaylo Verykivskyi. Yevhenia Frankin taught piano, and Frida Aerova, a student of Viktor Kosenko, taught solfeggio.
Vitaliy Kyreiko's first student works were songs, romances, and choral pieces - he often had to work with these genres in amateur groups. Immediately after graduating from the conservatory (1949), Vitaliy Kyreiko began to teach music and theoretical subjects there. In 1953, the composer brilliantly graduated from postgraduate studies, creating the first large canvas - "Ukrainian Symphony", and also defended his candidate's thesis on the topic "Arrangements of Ukrainian folk songs for voice with piano accompaniment by Soviet composers".

Among Kyreiko`s famous students there can be mentioned Ukrainian composers Ihor Shcherbakov (Shevchenko Prize laureate, head of the National Union of Composers of Ukraine), Serhiy Zazhytko, Viktor Honcharenko, Iryna Syvokhina, and others.
Kyreiko combined the classical-romantic view of music with the achievements of Ukrainian melos and the national school (he continued the traditions of Revutskyi). His creative heritage includes almost 300 works: five operas - the drama extravaganza "The Song of the Forest", the romantic drama "On Sunday morning, the potion", the grotesque-satirical extravaganza "Marco in Hell", the comic chamber opera "Vernisage at the fair", opera-drama "Boyarian"; four ballets - "Shadows of Forgotten Ancestors", "Witch", "Orgy", "Sunstone"; ten symphonies, symphonic poems, overtures, fantasias, suites; six string quartets, two piano trios, a piano quartet, a quintet, concertos for violin, cello; the first double Concerto for violin and cello with orchestra in Ukraine, as well as Symphonic Variations, Poem and Fantasia for piano and orchestra, thirteen piano sonatas, cycles of variations and pieces, numerous pieces for violin, cello, viola, all orchestral and folk instruments. Vitaliy Kyreiko is the author of two cantatas, an oratorio, and more than a hundred romances and choral works.

Віталій Кирейко (1926-2016) – український композитор, музикознавець, педагог.  Лауреат премій імені Миколи Лисенка (1985), імені Івана Нечуя-Левицького (2003), імені Володимира Вернадського (2005).

Майбутній митець народився 23 грудня 1926 року у мальовничому селі Широкому на Січеславщині (нині Солонянський район Дніпропетровської області) в інтелігентній сільській сім’ї. Рід Кирейків мав козацьке походження й не зазнав підневільного кріпацтва, тому і Віталій упродовж життя вирізнявся незалежністю, внутрішньою силою, принциповістю і великою любов’ю до всього українського.  Обидвоє батьків Віталія – тато-вчитель та мати-вихователька – плекали синове захоплення музикою з самого дитинства. Вже у 14 років хлопець, не маючи навіть початкової музичної освіти, почав писати свої перші твори.

Задум професійно навчатися музики виник у Віталія під час Другої світової війни. З 15 років він разом з татом працював концертмейстером у Кобеляцькому драматичному театрі. Після смерті батька в 1943-му році й звільнення Кобеляків від гітлерівців Віталій організував самодіяльний хор і як акомпаніатор виступав з концертами для населення та поранених бійців. Тоді музикант-самоук вирішив наблизитися до своєї мрії, надіславши ноти власних творів до Комітету у справах мистецтв при Раді міністрів УРСР. 17-річний Кирейко отримав схвалення і пропозицію приїхати до Києва на прослуховування. Талановитого юнака без іспитів зарахували до Київської консерваторії на композиторський факультет, а також влаштували на роботу концертмейстером до Ансамблю пісні й танцю при Політуправлінні Першого Українського фронту під керівництвом Лідії Чернишової.

Віталію Кирейку щастило з викладачами у консерваторії: композицію вів Левко Ревуцький (для якого він став одним з найулюбленіших студентів), інструментування – Борис Лятошинський і Гліб Таранов, аналіз музичних форм – Михайло Скорульський, поліфонію і контрапункт – Микола Вілінський, а гармонію – Михайло Вериківський. Фортепіано викладала Євгенія Френкін, а сольфеджіо Фріда Аерова, – учениця Віктора Косенка.
Першими студентськими творами Віталія Кирейка стали пісні, романси та хорові твори – сами з цими жанрами йому колись найчастіше доводилося працювати у самодіяльних колективах. Одразу по закінченні навчання у консерваторії (1949) Віталій Кирейко почав викладати в ній музично-теоретичні предмети. У 1953 році композитор блискуче закінчив аспірантуру, створивши перше велике полотно – «Українську симфонію», а також захистив кандидатську дисертацію на тему «Обробки українських народних пісень для голосу з супроводом фортепіано радянських композиторів».

Серед відомих учнів Кирейка – українські композитори Ігор Щербаков (лауреат Шевченківської премії, голова Національної спілки композиторів України), Сергій Зажитько, Віктор Гончаренко, Ірина Сивохіна та інші.

Класично-романтичний погляд на музику Кирейко поєднав зі здобутками українського мелосу і національної школи (продовжував традиції Ревуцького). У його творчому доробку майже 300 творів: п’ять опер – драма-феєрія «Лісова пісня», романтична драма «У неділю рано зілля копала», гротескно-сатирична феєрія «Марко в пеклі», камерна комічна опера «Вернісаж на ярмарку», опера-драма «Бояриня»; чотири балети – «Тіні забутих предків», «Відьма», «Оргія», «Сонячний камінь»; десять симфоній, симфонічні поеми, увертюри, фантазії, сюїти; шість струнних квартетів, два фортепіанних тріо, фортепіанний квартет, квінтет, концерти для скрипки, віолончелі; перший в Україні подвійний Концерт для скрипки й віолончелі з оркестром, а також Симфонічні варіації, Поема й Фантазія для фортепіано з оркестром, тринадцять фортепіанних сонат, цикли варіацій і п’єс, численні композиції для скрипки, віолончелі, альта, усіх оркестрових і народних інструментів. Віталій Кирейко є автором двох кантат, ораторії і понад сотні романсів, хорових творів.