Ihor Shamo. Biography

Text: Viktoriia Antoshevska
Translated by Taras Demko
Ihor Shamo (1925-1982) is a Ukrainian composer of deep lyrical talent, known primarily as the author of over 300 songs.

He was born in Kyiv. In his hometown, he received his primary general and musical education (Kyiv Mykola Lysenko Special Music School: studied piano under Arnold Yankelevych, composition under Matviy Hosenpud). World War II interfered with the young man's plans for the future. After graduating in 1941, he and his family were evacuated to the Russian city of Ufa. Ihor's father and older brother went to the front. Soon after graduating as a medical assistant (1941-1942), Shamo joined the ranks of the army on the First Ukrainian Front. He finished military service in Austria (Vienna), after getting wounded.

After demobilizing Shamo as one of the best students of the music school, was invited to enter the Kyiv Conservatory, where he studied under prominent composers Borys Lyatoshynskyi and Levko Revutskyi. Teachers highly valued the talent of the young musician, and already at the age of 23, the third-year student became the youngest member of the Union of Composers of Ukraine! Not only did Shamo's talent contribute to his career, but his hard work and perseverance which he carried throughout his whole life. Colleagues recall: that even as a well-respected musician, and a popular composer, he always strived for perfection, and was demanding. Shamo was also exceptionally friendly and polite, he expressed his remarks correctly and tactfully. A good sense of humor, sociability, and erudition have always gathered a large number of people around him.

Ihor Shamo's music is bright and rich in melody. The composer actualizes and decorates Ukrainian national musical motifs with new means, which he designed to strengthen its key features: melody, breadth, and emotionality. Shamo gained numerous state awards and popular love due to his songwriting. Among his most famous songs are Kyieve Mii (My Kyiv) (musical symbol of the Ukrainian capital), Kyiv Waltz, Where Are You Now (The City Sleeps), Three Tips, Song of Happiness, Don't Make Noise, Kalynonka, Enchanted Desna and others. Shamo's music is heard in more than 40 feature films (Maksimka, Commander of the Ship, Malva, They were known only by their faces, Night before dawn, Carpathians).

Shamo worked in many other genres, in some he was an innovator. He wrote three symphonies in the tradition of dramatic and lyrical-dramatic symphonies (the most famous is the Third, dedicated to the memory of war heroes); a few concerts for various instruments with orchestra (for piano, flute, accordion); symphonic poems (Moldavian Rhapsody Poem), pictures (Fluerash), suites (Festival, Theatrical Kaleidoscope, Evening Music, Morning Music); six string quartets, created an anthology of bright piano music (Ukrainian Suite, Classical Suite, Dumas of Taras, 12 Preludes, Hutsul Watercolors). He paid great attention to vocal, vocal and symphonic, choral music, referring to the best examples of Ukrainian classical and modern poetry (in particular, the cantata Ukraine Sings by Dmytro Lutsenko, Ten Romances by Taras Shevchenko, vocal series Flowers by Andriy Malyshko, Four choirs to the poems of Ivan Franko).

Thanks to Ihor Shamo, in 1978 the genre of choral opera appeared in Ukrainian music for the first time. Shamo wrote Yatran Games in two acts for a quartet of soloists and mixed choir a cappella on libretto and poems by Vasyl Yukhymovych. Without using any folklore quotations, the composer recreated the atmosphere of folklife and celebrations of Ukrainians dating back to pagan times. The composer`s genre and style searches were picked up and continued by contemporary composers, in particular, Yevhen Stankovych, Lesya Dychko, and Hanna Havrylets.

At the age of 57, the composer's life was cut short by cancer. Shamo left the world but left behind many good memories and thousands of music pages, which still fascinate listeners with their beauty.

Listen to music in the App
Слухати музику в додатку

Listen to music in App 
Слухати музику в додатку

Ігор Шамо. Біографія

Ігор Шамо (1925-1982) — український композитор глибокого ліричного обдарування, відомий, насамперед, як автор понад 300 пісень. Заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, лауреат Національної премії імені Шевченка та премії імені Островського.

Народився в Києві. У рідному місті здобув початкову загальну і музичну освіту (Київська спеціальна музична школа імені Миколи Лисенка: клас фортепіано Арнольда Янкелевича, факультатив з композиції Матвія Гозенпуда). Друга світова війна втрутилась у подальші плани юнака. Після закінчення навчання у 1941 році з сім’єю був евакуйований до Уфи. Батько і старший брат Ігоря пішли на фронт. Невдовзі, закінчивши екстерном навчання на фельдшера (1941-1942), Ігор Шамо поповнив лави діючої армії у складі Першого Українського Фронту. Закінчив військову службу в Австрії (Відень), був поранений.

Після демобілізації, Шамо, як одного з кращих учнів музичної школи, було запрошено до вступу до Київської консерваторії, де він переймав досвід видатних композиторів Бориса Лятошинського та Левка Ревуцького. Педагоги високо цінували талант молодого музиканта, і вже у 23 роки студент третього курсу став наймолодшим членом Спілки композиторів України! Не лише обдарування Шамо сприяло його кар’єрним успіхам, але висока працездатність і завзяття, які він проніс крізь життя. Колеги згадують: навіть будучи авторитетним музикантом, популярним композитором, він завжди прагнув до досконалості, був  вимогливим до себе та до інших. Попри це Шамо вирізнявся виключною доброзичливістю та ввічливістю, свої зауваження висловлював коректно і тактовно. Добре почуття гумору, комунікабельність та ерудиція завжди гуртували навколо нього велику кількість людей.

Одна з найяскравіших рис музики Ігоря Шамо – її мелодійність. Український мелос композитор актуалізує і оздоблює новими засобами, які покликані підсилити його ключові ознаки: наспівність, широту та емоційність. Чисельні державні нагороди і народну любов Шамо принесла пісенна творчість. Серед найвідоміших його пісень “Києве мій” (музичний символ української столиці), “Київський вальс”, “Де ти тепер (Місто спить)”, “Три поради”, “Пісня про щастя”, “Не шуми, калинонько”, “Зачарована Десна” та інші. Музика Шамо звучить у понад 40 художніх стрічках (у тому числі "Максимка", "Командир корабля", "Мальва", "Їх знали тільки в обличчя", "Ніч перед світанком", "Карпати-Карпати").

Шамо творив у багатьох інших жанрах, в деяких був новатором. Він написав три симфонії у традиціях драматичного та лірико-драматичного симфонізму (найбільш відома Третя, присвячена пам’яті героїв війни); ряд концертів для різних інструментів з оркестром (для фортепіано, флейти, кнопкового акордеона); симфонічні поеми ("Молдавська поема-рапсодія"), картини ("Флуєраш"), сюїти ("Фестивальна", "Театральний калейдоскоп", "Вечірня музика", "Ранкова музика"); шість струнних квартетів, створив цілу антологію яскравої фортепіанної музики ("Українська сюїта", "Класична сюїта", "Тарасові думи", "12 прелюдій", "Гуцульські акварелі"). Велику увагу приділяв вокальній, вокально-симфонічній, хоровій музиці, звертаючись до кращих зразків української класичної та сучасної поезії (зокрема, кантата "Співає Україна" на вірші Дмитра Луценка, Десять романсів на вірші Тараса Шевченка, вокальний цикл "Медоцвіти" на вірші Андрія Малишка, Чотири хори на вірші Івана Франка).

Завдяки Ігореві Шамо, у 1978 році вперше в українській музиці з’явився жанр хорової опери. “Ятранські ігри” у двох діях для квартету солістів та мішаного хору a cappella Шамо написав на лібрето і вірші Василя Юхимовича. Не використавши жодної фольклорної цитати, композитор відтворив атмосферу народного побуту та святкувань українців, які походять ще з язичницьких часів. Жанрово-стильові пошуки Шамо підхопили і продовжили сучасні композитори, зокрема, Євген Станкович, Леся Дичко, Ганна Гаврилець.

У 57 років життя композитора обірвала онкологічна хвороба. У розквіті творчих сил, Ігор Шамо покинув світ, але залишив по собі чимало добрих спогадів і тисячі нотних сторінок з надзвичайною музикою, яка й сьогодні зачаровує слухачів своєю красою.
Текст: Вікторія Антошевська
Джерела:
  1. Батовська О. М. Художньо-стильові орієнтири опери «Ятранські ігри» І. Шамо. Музичне мистецтво і культура: наук. вісн. Одес. держ. муз. акад. ім. А. В. Нежданової.  Одеса, 2009. Вип.
  2. Єгорова З. Ігор Шамо. Увічнений у пісні:  golos.com.ua
  3. Життя на високій ноті. Ігор Шамо:  tv.suspilne.media
  4. «Ігор Шамо. Постлюдія», режисерка Юлія Лазановська, 2014.
  5. Невінчана Тамара. Ігор Наумович Шамо:  composersukraine.org