Myroslav Korchynskyi (1941-2021) was a Ukrainian composer, teacher, accordionist, and promoter of the Ukrainian chromatic recorder (sopilka). Founder of the Lviv School of Professional Sopilka Performance, Professor of the Mykola Lysenko Lviv National Music Academy (2010), and Honored Artist of Ukraine (2011).

Myroslav Korchynskyi was born in the small village of Krushelnytsia in the Lviv region. In 1965, he received his first education at the Lviv Conservatory in the class of accordion (under Anatoliy Onufriyenko), and in 1969 he received a specialty in composing in the classes of Myroslav Skoryk and Stanislav Lyudkevych.

From 1968, he taught at the Lviv Conservatory in the departments of folk instruments, theory, composition, and orchestral conducting. He also worked as an accordionist of the song and dance ensemble "Verkhovyna" in Drohobych (1959-1960) and taught at the Lviv Cultural and Educational College (1965-1968). Since 1973, he was a member of the National Union of Composers of Ukraine, since 1983 - a member of the Board of the Lviv Organization of the Union of Composers of Ukraine, from 1995 to 2001 - the head of the Lviv regional branch of the Union.

Myroslav Korchynskyi is known primarily as the initiator of the transformation of the traditional sopilka into an academic and artistic instrument - the Ukrainian chromatic longitudinal recorder. Unlike other Ukrainian national instruments (bandura, dulcimer), classes which were opened one after another in different cities from the beginning of the XX century, the center of professional sopilka education, which transmits European performance standards, was founded and developed based on Myroslav Korchynskyi`s author's performance school in Lviv.

Numerous academic works by Korchynskyi are devoted to the sopilka, covering the history of this instrument, methods of playing, and teaching. Korchynskyi is the author of the first fundamental works devoted to the chromatic longitudinal recorder and the initiator of the development of the bass sopilka. He became the organizer of the first orchestra of Ukrainian folk instruments in the system of musical education (1970), the founder of the first professional ensemble of pipers in Ukraine "Dudalis" (1980) - now the ensemble of the Lviv National Philharmonic "Virtuoso quartet Dudalis".

Korchynskyi's compositional style was formed over the years under the influence of several factors. His "traditional" artistic interests of the 1960-70s. They combined orientation to national sources, in particular - to the music of the Lviv school of composers (Stanislav Liudkevych, Vasyl Barvinskyi, Mykola Kolessa) with the fresh impressions of going beyond the "Iron Curtain" of the Western European classics of the twentieth century (Bella Bartok, Igor Stravinsky, Paul Hindemith, and others) and the emergence of a "new folk wave" in Ukrainian music (Myroslav Skoryk, Lesya Dychko, Yevhen Stankovych, Ivan Karabyts, and others). In particular, using traditional Ukrainian music genres of processing folk melodies, Myroslav Korchynskyi often interpreted them in a virtuoso aspect, which led to the emergence of several brilliant concert works. On the other hand, his interest in the music of Western modernism (neo-folklorism, neo-stylistic trends) was reflected in the search for new themes of the works ("Dido's Sorrow", "Fugue on Massenet") and the renewal of expressive means.

Korchynskyi's study and cooperation with Stanislav Liudkevych, the coryphaeus of the Galician school of composition, has a special history. The student adopted many features from the outstanding teacher, including interest and active work with folklore material, features of melodic structure, special lyrics, and original orchestration. Korchynskyi had the opportunity to adopt the experience of the master not only in the classroom. When Liudkevych could not see well despite his respectable age, Korchynskyi came to his home and recorded what the teacher played on the piano. Together they recorded piano pieces, and orchestral pieces were often edited by Korchynskyi. Some of the pieces have double authorship.

The sphere of interests of Myroslav Korchynskyi went far beyond the purely sopilka repertoire. In addition to works for the recorder and sopilka ensemble, the composer wrote several pieces for folk instruments, piano, and violin; solos, vocal and instrumental arrangements of folk songs, vocal and choral works with orchestra, including "Spring rondo of kids", "Dido's sorrow", "We are going to the new battle", the oratorio "Journey to Lviv".

Мирослав Корчинський (1941-2021) — український композитор, педагог, сопілкар, кнопковий акордеоніст. Засновник Львівської школи професійного сопілкового виконавства, професор Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка (2010), Заслужений діяч мистецтв України (2011)

Мирослав Корчинський народився у маленькому селі Крушельниця на Львівщині. У 1965 році здобув першу освіту у Львівській консерваторії по класу кнопкового акордеона (викладач Анатолій Онуфрієнко), а у 1969 році здобув композиторський фах в класах Мирослава Скорика та Станіслава Людкевича.

З 1968 року викладав у Львівській консерваторії на кафедрах народних інструментів, теорії і композиції, оркестрового диригування. За сумісництвом працював акордеоністом ансамблю пісні і танцю «Верховина» у місті Дрогобич (1959-1960), викладав у Львівському культурно-освітньому училищі (1965-1968). З 1973 року — член Національної спілки композиторів України, з 1983 року — член правління Львівської організації Спілки композиторів України, у 1995—2001 рр. — голова Львівського обласного відділення Спілки.Станіслав Людкевич

Мирослав Корчинський відомий насамперед як ініціатор перетворення традиційної сопілки у академічний і артистичний інструмент — українську хроматичну поздовжню флейту. Таким чином інструмент здобув академізацію по всій освітній вертикалі: від музичної школи до музичних закладів найвищого рівня. На відміну від інших українських національних інструментів (бандури, цимбал), класи яких відкривалися від початку XX століття один за одним у різних містах, центр професійної сопілкової освіти, що передає європейські виконавські стандарти, був закладений і розвинений на базі власне авторської виконавської школи Мирослава Корчинського у Львові.

Сопілці присвячені численні наукові праці Корчинського, які висвітлюють історію цього інструмента, методику гри та викладання. Корчинський є автором перших фундаментальних праць, присвячених хроматичній поздовжній флейті та ініціатором розробки сопілки-баса. Він став організатором першого в системі музичної освіти оркестру українських народних інструментів (1970), засновником першого в Україні професійного ансамблю сопілкарів «Дудаліс» (1980) – тепер ансамбль Львівської національної філармонії «Virtuoso quartett Dudalis».

Композиторський стиль Корчинського формувався протягом багатьох років під впливом одразу кількох чинників. Його “традиційні” творчі зацікавлення 1960-70-х років поєднували орієнтацію на національні джерела, зокрема – на музику львівської композиторської школи (Станіслав Людкевич, Василь Барвінський, Микола Колесса) зі свіжими на той час враженнями від проникнення за “залізну завісу” західноєвропейської класики ХХ століття (Белла Барток, Ігор Стравінський, Пауль Гіндеміт та інші) та зародження в українській музиці “нової фольклорної хвилі” (Мирослав Скорик, Леся Дичко, Євген Станкович, Іван Карабиць та інші). Зокрема, використовуючи традиційні для української музики жанри опрацювання народних мелодій, Мирослав Корчинський часто трактував їх у віртуозному аспекті, що спричинило появу низки блискучих концертних творів. З іншого боку, його зацікавлення музикою західного модернізму (неофольклоризм, неостильові напрямки) відобразилось у пошуках нової тематики творів (“Журба Дідони”, “Фуґа на тему Массне”) і в оновленні виразових засобів.

Особливу історію має навчання і співпраця Корчинського з корифеєм галицької композиторської школи Станіславом Людкевичем. Чимало рис перейняв студент у видатного педагога, серед яких інтерес і активна робота з фольклорним матеріалом, особливості мелодичної структури, характерна лірика та оригінальна оркестровка. Мирослав мав нагоду переймати досвід майстра не лише в класі. Коли Людкевич вже погано бачив попри поважний вік, Корчинський приходив до нього додому і записував те, що награвав на фортепіано вчитель. Разом записували фортепіанні твори, а оркестрові часто редагував Корчинський. Деякі з п’єс носять подвійне авторство композиторів.

Сфера зацікавлень Мирослава Корчинського вийшла далеко за межі суто сопілкового репертуару. Крім творів для сопілки та сопілкового ансамблю композитором написана низка п’єс для народних інструментів, фортепіано, скрипки;  солоспіви, вокальні та інструментальні обробки народних пісень, вокально-хорові твори з оркестром, серед яких «Весняне рондо малюків», «Журба Дідони», «Ми ступаєм до бою нового», ораторія «Мандрівка по Львову».